БІБЛІОТЕКА – ЦЕНТР КУЛЬТУРНОГО ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ

Наталія Таратута,

завідувач відділу мистецтв

Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка

У статті йдеться про нові нетрадиційні форми роботи з молоддю в Кіровоградській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Є. Маланюка.

Бібліотекар постійно знаходиться у творчому пошуку, щоденно шукає нові ідеї, думає над тим, як їх утілити в життя, кожного дня спілкується з новими людьми. Тому в бібліотеці можна отримати позитивні враження не лише від прочитаних книг, але й від незвичайних свят, що їх заклад влаштовує для своїх користувачів з метою залучення молоді до читання та неформального спілкування, обміну цікавими ідеями.

Останніми роками форми масової роботи в бібліотеках зазнали значних змін. Крім традиційних, з’явилися нові, невідомі раніше, або ж відомі, але осучаснені.

Серед заходів Кіровоградської ОБЮ ім. Є. Маланюка можна виокремити dream-party «Куди приводять сни», влаштоване до Всесвітнього дня сну, який відзначається щорічно третьої п’ятниці березня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Проблема сну сьогодні є досить актуальною, оскільки дуже багато людей страждає від безсоння, розладів сну. Той, хто мало спить, дратівливий, надмірно емоційний і не може зосередитися.

У зв’язку з бібліотечним dream-party «Куди приводять сни» було оформлено інформаційну дошку із порадами «Що треба знати, щоб уночі гарно спати», книжкову виставку сонників «Всі таємниці сновидінь». Також у фойє бібліотеки було інстальовано фотостудію, де бажаючі могли сфотографуватися з м’якими іграшками на імпровізованому ліжку з подушками. Ще можна було відвідати студію тлумачення снів, де «провидиця» розтлумачувала сни, що наснилися відвідувачам заходу.

На «тихій» годині «Що ти знаєш про сон?», яку відвідали учні та студенти навчальних закладів міста, бібліотекарі розповіли про те, скільки годин повинна спати людина, скільки є фаз сну, як вони розподіляються за тривалістю, до чого призводить нестача сну, про причини денної сонливості та про те. як правильно прокидатися вранці.

Отже, відвідувачі бібліотечного dream-party «Куди приводять сни» зрозуміли, що міцний сон – це найкраще природне джерело здоров’я, молодості та краси. Хороший сон покращує пам’ять, рятує від депресії, відновлює сили.

Яскравих кольорів осені та гарних вражень відвідувачам нашої книгозбірні додав День різнокольорових парасольок, влаштований бібліотекарями.

Цього дня, лише поглянувши на приміщення бібліотеки, можна було зрозуміти, що тут відбувається щось незвичайне та неймовірне: балкони будівлі прикрашали яскраві парасольки, а всі, хто заходив до бібліотеки, немов потрапляли до справжнісінької казки – кожен куточок книгозбірні прикрашали парасолі.

На першому поверсі бібліотеки було створено імпровізовану фотостудію «Осінній дощ». На підлозі лежали купи справжнього опалого листя, стіни прикрашали плетені з листя вінки, дерево, прикрашене пожовклим листям, багато кольорових парасольок, що звисали зі стелі та лежали на підлозі – чудове місце для фото. Багато бажаючих хотіли сфотографуватися з чудовою паперовою парасолькою, створеною в техніці hand-made та прикрашеною цукерками, стрічками, мереживом.

У підготовці й проведенні багатьох заходів нашій бібліотеці допомагають волонтери. Не став виключенням і День різнокольорових парасольок. Так, протягом дня гостей зустрічав таємничий мім-волонтер з білим гримом на обличчі та пасолею в руках. Він супроводжував їх на заходи, фотографувався та розважав.

Кожен відвідувач бібліотеки міг стати учасником бібліоміксу «Парасолька: модний аксесуар чи дах над головою?», де обговорювалося, звідки до нас прийшла мода на парасольки та хто їх придумав, можна було ознайомитися з найбільш незвичними моделями та отримати поради щодо вибору якісної парасольки.

Після закінчення заходу всі присутні отримали цікаві передбачення на майбутнє – кожен обирав для себе паперову хмаринку з надрукованим передбаченням, прикріплену до парасольки.

Для читачів бібліотеки було оформлено тематичну книжкову викладку «Ця дивовижна парасолька».

На любителів hand-made чекали в творчій майстерні, де можна було власноруч створити найрізноманітніші парасольки. Майстрині-бібліотекарки допомагали відвідувачам робити парасольки-магніти з солоного тіста, функціональні парасольки в техніці орігамі та чудові листівки з парасольками.

Бібліотека сьогодні – не просто храм книг, а ще й інформаційний центр. Сучасна бібліотека – це місце, де зароджуються нові ідеї та втілюються в життя нові проекти. Бібліотекар сьогодні повинен бути творчим, активним і креативним. Працювати по-іншому не можна, адже молодь щодня прагне дізнаватися про щось нове та цікаве, і бібліотекар не має права «відставати» від читачів, треба йти в ногу з часом. Працівники відділу мистецтв завжди підтримують творчі ідеї молоді. Так сталося й тоді, коли студенти навчальних закладів міста звернулися до нас із пропозицією організувати в бібліотеці гру «Мафія», яка є досить популярною серед молоді.

Мафія – командна, психологічна, покрокова, рольова гра з детективним сюжетом, яка моделює боротьбу один проти одного членів організованої меншості та неорганізованої більшості.

Після проведення двох пробних ігор, які набули в місті розголосу і викликали зацікавлення молоді, було вирішено цілий цикл таких ігор.

Для того, щоб зробити їх більш цікавими для молоді, бібліотекарі запропонували проводити кожну гру у відповідному стилі: новорічний, український, чорно-білий, класичний, спортивний. Під час кожної гри звучала відповідна тематична музика. Кожного разу спеціально готувалася яскрава афіша, інформація розповсюджувалася на сайті бібліотеки та в соцмережах.

Гра «Мафія» в бібліотеці – це завжди цікаво проведений час, нові знайомства та величезна кількість позитиву.

Бібліотечний квілт – ще одна нова форма роботи, яку використовують бібліотекарі Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка.

Слово квілт у дослівному перекладі з англійської мови означає «стьобана ковдра»; вид рукоділля, у якому за принципом мозаїки зшиваються шматки (клаптики) тканини.

Бібліотечний квілт – інформаційний стенд, що складається з окремих різнокольорових аркушів паперу, який нагадує петчворк – клаптикове шиття. Тематика бібліотечних квілтів може бути різноманітною: правова інформація, здоровий спосіб життя, історичні події, свята, звичаї українців…

Таку форму роботи сьогодні можна використовувати і для різноманітних тематичних флешмобів, і для проведення масових заходів, надаючи їм інтерактивності.

Зокрема, до Всесвітнього дня вишиванки працівники відділу мистецтв провели етнографічну мандрівку «Чарівна краса вишиванки». Бібліотекарі розповіли про історію української вишивки, її різновиди, значення орнаменту, символіку кольорів, продемонстрували відеоролики з піснями про вишиванку та ознайомили учасників заходу з відповідними виданнями, які було представлено на книжковій виставці «Вишивка – оберіг українського народу».

Крім цього, серед присутніх було проведено опитування «Чому, на Вашу думку, молодь сьогодні одягає вишиванку?»

Найцікавіші відповіді опитуваних: «Молодь підтримує свою країну, коли одягає вишиту сорочку», «Це дуже модно», «Вишиванка – це гордість нашого народу», «Сучасна молодь вірить у силу українського народу», «Це доводить наш патріотизм і показує символіку нашого краю», «На мою думку, мода на вишиванку пов’язана з військовими діями в Луганській та Донецькій області», «Поклик душі, це дуже гарно», «Вишиванка – це повернення до свого коріння», «Стильно. Модно. Патріотично», «Підтримка морального духу в нелегкі часи для України», «Патріотизм», «Повернення моди того часу», «Молодь одягає вишиванку для того, щоб відновити традиції», «Це прояв патріотизму, того, що Україна живе в серці».

Отже, сьогодні з упевненістю можемо сказати: українська вишиванка для молоді – не лише данина моді, але й прояв патріотизму. Це не лише традиція, а й стиль, який вирізняє українців, підкреслює неповторність нашої культури.

Сучасна молодь цікавиться всім, тому останнім часом у руках підлітків можна помітити комікси – серії малюнків з короткими текстами, що утворюють розповідь. Це й не дивно, адже комікс дедалі частіше приходить до нас на рекламних листівках, плакатах, у брошурах, з’являється у вигляді журналів та книг на полицях книгарень.

У багатьох європейських і американських бібліотеках є відділи з коміксами, у Фінляндії, наприклад, працює Центр коміксів.

Ми запропонували учням однієї з шкіл міста самим створити комікси, користуючись комп’ютерною програмою. Вони повинні були створити комікси на одну з тем, запропонованих бібліотекарями, або за власними вигаданими історіями. Творчий процес для підлітків був надзвичайно захопливим, кожен мав змогу побути в ролі режисера та створити свій комікс.

Цікавим є те, що учні, навіть, обравши однакову тему, комікси створили абсолютно різні.

Висновки, які можна зробити за результатами цієї роботи з учнями:

  • треба шукати творчу молодь, тих, кому створення коміксів дійсно цікаве;
  • перед початком роботи необхідно ознайомити підлітків з історією створення коміксів, їх різновидами, елементами;
  • потрібен індивідуальний підхід до кожного;
  • не слід обмежувати фантазію: за бажанням молодь може створювати комікси кольорові або чорно-білі.

Результатом праці юних читачів стала виставка коміксів, у презентації якої взяли участь не тільки автори робіт, але й їхні батьки та друзі.

Отже, бібліотека сьогодні – це культурний центр, у якому можна не тільки почитати книгу, ознайомитися з періодичними виданнями, але й відвідати концерти молодих співаків та музикантів, майстер-класи, вікторини, курси комп’ютерної грамотності; пройти квест; взяти участь в опитуваннях, флешмобах; побувати на презентації виставок творчих робіт.

Для того, щоб сьогодні бібліотека була конкурентоспроможною, фахівці повинні шукати нові шляхи та методи залучення молоді до книги, читання, втілювати в життя різноманітні креативні ідеї з рекламування книги та обов’язково дослухатися до думки своїх користувачів, враховувати їхні побажання та підтримувати розумні пропозиції.

[object Object]
399 Переглядів
Вибрати мову сайту »