
Масляна вважається одним із найвеселіших свят у році, яке триває упродовж тижня. Цього року Масляну святкуємо з 4 до 10 березня.
Масниця, Масляна, Колодій, Сиропусний тиждень – це останній тиждень перед Великим постом. Цього тижня не можна їсти м’ясо, проте дозволяються страви з молочних продуктів та яєць.
4 березня для учнів НВО №32 було проведено конкурсну програму «Масляну гуляємо – весну зустрічаємо». Учасники заходу брали участь у різноманітних конкурсах, іграх та змаганнях, а також дізналися про традиції святкування Колодія.
Головною стравою українців на Масляну були вареники з сиром та сметаною, які варили щодня, а також – гречані млинці.
Кожен день Масляного тижня мав назву.
Понеділок – «Зустріч» або «Народження».
Перший млинець, який господиня пекла цього дня, завжди віддавала бідній людині, щоб та пом’янула померлих родичів.
Незаміжнім дівчатам та неодруженим хлопцям прив’язували до ноги колодку (шматок дерева) – кара за те, що не одружилися минулого року.
Вівторок – «Загравання».
Цього дня хлопці шукали собі наречених, а дівчата – женихів.
Молодь каталась на гірках, грали у веселі ігри та пригощали один одного млинцями.
Середа – «Ласунка».
У середу теща запрошує зятя на млинці.
Четвер – «Широкий четвер».
Це середина масляного тижня. Гуляли з ранку до вечора: танцювали, співали пісень. Чоловіки влаштовували кулачні бої.
П’ятниця – «Тещині вечорниці», або «Гостьовий день».
У п’ятницю зять готує млинці для тещі та запрошує її в гості.
Субота – «Посиденьки зовиці».
У суботу дружина запрошує в гості сестер свого чоловіка (зовиць) і частує їх млинцями.
Неділя – «Прощена неділя» або «Проводи Масляної».
Прощена неділя – останній день Масляної. Цього дня спалювали опудало Масляної, що символізувало прощання з зимою та зустріч весни.
Усі просять один в одного пробачення за образливі слова, погані вчинки.
Прощена неділя – найкращий час для того, щоб помиритися з тими, з ким посварилися.