Трипільський Р. Говерла Олександра Кердіваренка // Народне слово. – 2017. – 13 липня. – С. 8

ГОВЕРЛА ОЛЕКСАНДРА КЕРДІВАРЕНКА

Руслан ТРИПІЛЬСЬКИЙ

Нещодавно письменнику Олександру Кердіваренку виповнилося 80 років. З цієї нагоди у вітальні обласної бібліотеки для юнацтва відбулася презентація його нової книги «Ключі від раю».

Привітати Олександра Федоровича прийшли колеги по перу з двох цехів – журналістського (цій справі він віддав 23 роки життя) та письменницького (член НСПУ з 2008 року), а також рідні та друзі. Презентацію вів голова обласної організації національної Спілки письменників України Василь Бондар.

Нагадаємо: прозаїк, поет, гуморист, сатирик, журналіст Олександр Кердіваренко народився 28 червня 1937 року у селі Станкувате Вільшанського району, що на Кіровоградщині. Після закінчення семирічки працював у колгоспі, служив на тральщиках Балтійського флоту, вчителював у школах рідного району. Потім працював у Новгородківській районній газеті «Маяк комунізму», в партійних органах, тривалий час був головним редактором газети «Кіровоградська правда», очолював обласну організацію Спілки журналістів України.

Сходження на літературну Говерлу О. Кердіваренка почалося ще 1958 року. За цей час він порадував читачів такими книгами: «Візит до президента» (2005), «Відпочинок з бараном» (2006), «Дні білих камінців» (2006), «…А жито половіло» (2007), «Дірка в космоплані» (2010), «Село – мій ревний біль» (2007), «Самі собі в своїй господі» (2011), «Йдучи в незвідані краї» (2008).

І ось новий подарунок читацькій аудиторії – «Ключі від раю». «Цією книгою, – пише відомий літературознавець Михайло Слабошпицький, -– що з’явилася у видавництві “Ярославів Вал”, Олександр Кердіваренко зустрічає свій поважний ювілей. Це, власне, вибране з усього, що написав творчо активний і різножанровий автор, який мовби заповзявся утвердитись справді в різних жанрах (вірші, проза, п’єси, гумор і сатира). Його колега Василь Бондар у своїй передмові «Добра книга від доброго серця” наголошує, що Кердіваренко – той письменник, якого надихають передовсім імперативи добра. Його проза – це таки культ добра. Скажете, старомодно? Добро вже не в пошані? Зло у вищій ціні? Кердіваренка в тому ви не переконаєте. Він упевнено стоїть на своєму. Для нього література – це щось глибоко місійне».

На презентації своїми роздумами поділилася з присутніми письменниця Антоніна Царук: «Думаю ось над чим. А що ми зробили для того, щоб цей голос був почутий? На жаль, наше літературознавче товариство не наважується до цього часу зробити дослідження творчості Олександра Федоровича. А втім, як і багатьох наших земляків. Тепер я думаю: а звідки цей успіх? Можливо, тому що Олександр Федорович дуже плідно працював у різних жанрах. Можливо, тому що не розгубилася людина, яка схотіла підступитися до цієї Говерли. (…) Кожен із письменників несе свій хрест, і Олександр Федорович, як той Сізіф, котить свою каменюку. І коли треба братися наступного разу за цю каменюку, він відчуває добро до цього світу, що він зробив його трішечки легшим, бо те добро взяв на свої плечі і приніс вам, люди».

Усі присутні щиро побажали ювіляру, який для багатьох є взірцем скромності й інтелігентності, професіоналізму й працелюбності, сили і наснаги, здоров’я і нових творчих здобутків.

[object Object]
233 Переглядів
Вибрати мову сайту »