«А й правда. Крилатим ґрунту не треба…» – саме так писала Ліна Костенко у своєму вірші «Крила». Цим твором, у виконанні Богдана Ступки, розпочався творчий вечір Володимира Євгеновича Панченка, українського літературознавця і письменника, доктора філологічних наук, професора, лауреата літературних премій: імені Володимира Винниченка Українського фонду культури, «Благовіст», імені Олександра Білецького та імені Євгена Маланюка.
26 березня читальна зала книгозбірні була переповнена гостями, адже шанувальники творчості Володимира Євгеновичем хотіли поспілкуватися з автором.
В дружній, творчій атмосфері В. Панченко розповідав присутнім про своє літературознавче дослідження «Повість про Миколу Зерова».
Микола Зеров – перекладач, поет-неокласик, полеміст, викладач латини й історії у гімназії в містечку Златопіль, що згодом став частиною Новомиргорода, регіонального центру на Кіровоградщині. Свою розповідь автор доповнив фотоматеріалами.
Гості заходу мали змогу поспілкуватися з Володимиром Євгеновичем та поставити йому запитання.
Доктор філологічних наук, літературознавець Григорій Клочек подякував автору за дослідження та поділився з присутніми своїми враженнями від книги.
Бібліотекарі підготували книжкову виставку «Душі людської вічні відкриття», на якій були представлені твори літературознавця.
Дякуємо Володимиру Євгеновичу за душевний вечір!
