10 березня 2009 року в бібліотеці пройшла зустріч студентів Кіровоградського ліцею побутового обслуговування з відомим краєзнавцем Вадимом Васильовичем Смотренком.
Автор і ведучий радіо- та телепередач з історії рідного краю, краєзнавець, який створив колекцію малюнків художньої ковки будинків міста 19-20 століть, один із авторів книг про рідний край, познайомив присутніх з історією заснування фортеці святої Єлизавети.
Вадим Васильович розповів про активне заселення краю вихідцями з Росії, Сербії, Болгарії, яке розпочалось в середині ХVІІІ століття. У 1752 році було адміністративно засновано Нову Сербію, а в 1754 році – фортецю Святої Єлисавети, що згодом з форштадтами стала м. Єлисаветградом (сучасний Кіровоград) – центром повіту Херсонської губернії.
Фортеця Святої Єлисавети майже повністю збереглася до нашого часу завдяки лікарні, заснованій тут ще 1777 р., та радянському військовому меморіалу, створеному в 1944 р. Сьогодні фортеця становить собою унікальну фортифікаційну пам’ятку XVIII ст., до якої інтерес науковців зростає з кожним роком. Це єдина в Європі земляна фортеця вобанівської системи, яка збереглася.
Цікаво було дізнатися студентам про архітектурну славу Єлисаветграда, зокрема про будівлі Якова Паученка і Олександра Лишнєвського.
Споруди Паученка вражають віртуозністю цегляної кладки, через що його авторський стиль пізніше назвали “українським цегляним”. Це було поєднання староруських форм з традиційно національними та окремими елементами різних стильових напрямків.
Зокрема будинок Вайсенберга, нині обласне управління охорони здоров’я, електроводолікарня Гольденберга, нині третя міська, будинок банку на розі колишніх вулиць Двірцевої та Інгульської, з неокласичним фасадом, таким же декором та власний будинок архітектора, зараз тут міститься меморіальний музей відомого художника Олександра Осмьоркіна, уродженця Єлисаветграда і племінника архітектора Панченка.
А Лишнєвський залишив по собі синагогу, зведену в мавританському стилі, жіночу гімназію, де зараз функціонує педагогічний університет, будинок Барського (нині обласний краєзнавчий музей) – маленький шедевр, замішаний на кількох стилях підряд.
Також Вадим Васильович розповів студентам про розвиток хлібопекарської справи в Єлисаветграді, що особливо зацікавило майбутніх спеціалістів цієї галузі.
Відвідувачі переглянули відеопрезентацію та викладку нових книг по краєзнавству, що є в бібліотеці. Серед них були представлені : Маленький Париж: Елисаветград в старой открытке, На память о родном крае : История Центральной Украины в слове, красках, фотографиях и почтовых открытках, Матівос Ю. Вулицями рідного міста.