Незламність духу – у творчості

28 квітня 2009 року в бібліотеці відбулася чергова зустріч з циклу «Незламність духу у творчості», на яку було запрошено Андрієнко Оксану Олександрівну, інваліда І групи по зору, керівника гуртка «Дозвілля», що діє на базі навчально-виробничого комплексу Кіровоградського відділення Українського товариства сліпих та учнів гімназії імені Т. Г. Шевченка та ЗОШ № 24.

Пані Оксана розпочала свою розповідь зі спогадів: захопилась м’якою іграшкою ще в шкільні роки, навчаючись у спеціалізованій гімназії для дітей з вадами зору у м. Харкові. Сестри-монахині вели в гімназії гурток «М’яка іграшка» і шестикласниця Оксанка одрузу ж стала його постійним членом. На все життя запам’ятався перший власноруч зв’язаний ведмедик…

Потім Оксана Олександрівна навчалася у Харківському педагогічному інституті імені Григорія Сковороди на факультеті української та німецької мов. Але і під час навчання приходила до гімназійного гуртка, де вже сама допомагала монахиням навчати дітей виготовляти в’язані іграшки.

Дівчина прожила у Харкові 17 років, а потім, повернувшись у свій рідний Кіровоград, розпочала свою справу – стала навчати дорослих і дітей з вадами зору в’язати м’які іграшки. Гуртком керує трохи більше року, але підопічних у неї на сьогодні 40 осіб і до кожного вона має свій індивідуальний підхід. Адже, як говорить пані Оксана, одна дитина може зв’язати іграшку за два дні, а інша може працювати над нею декілька місяців.

Перша персональна виставка в’язаної іграшки Андрієнко Оксани Олександрівни відбулася у травні 2008 року, під час святкування 75-річчя УТОС.

Про те, як іде процес виготовлення іграшок, пані Оксана відповіла, що підбирати колір ниток їй допомагає мама або сестра; на спеціальному станку, які виготовляють тільки в Швеції, вона робить заготовку; і вже в процесі роботи народжується образ казкової іграшки, яку вона дуже часто потім дарує друзям і знайомим. Технікою в’язаної іграшки займається понад п’ятнадцять років і за цей час встигла виготовити десятки різноманітних виробів.

На запитання школярів гімназії імені Т. Г. Шевченка про улюбленого поета, Оксана Олександрівна назвала ім’я Ліни Костенко, прочитала фрагмент поезії «Годинникар». Разом зі школярками заспівала також «Червону руту». У відповідь на запитання про улюблений вислів сказала: «Завжди бути людиною».

Пані Оксана веде активне життя: керує гуртком, пише сценарії до свят, бере участь в семінарах і тренінгах і для цього навіть інколи виїздить до Києва або в інші міста України. Із захопленням згадує свої зарубіжні поїздки, оскільки вже побувала в Німеччині та в Італії, зокрема, її полонив своєю історичною аурою Рим. Мріє навчатися за кордоном.

В кінці зустрічі перед школярами виступили працівники освітнього центру «Погляд» і розповіли про можливості подальшого навчання за кордоном. А під час літніх канікул порадили учням скористатися послугами центру – пройти навчання на курсах іноземних мов. Адже саме знання хоча б однієї з цих мов дає можливість продовжити здобуття вищої освіти за кордоном.

[object Object]
335 Переглядів
Вибрати мову сайту »