Пройшли роки… Більше, ніж півстоліття промайнуло відтоді. Та в пам’яті поколінь навічно закарбувався подвиг народу в найтяжчій із воєн, які зазнало людство. Довготривалим і важким був шлях народу до перемоги. Крізь вогонь і кров запеклих боїв, залишаючи тисячі братських могил, ішли люди до перемоги 1945-го року.
7 травня 2009 року відділом популяризації книги та організації змістовного дозвілля молоді Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. М. Бойченка було проведено урок пам’яті «Тих днів не змовкне слава».
Мета заходу – відродження історії України, утвердження національної самосвідомості, патріотизму молодих громадян, вшанування пам’яті воїнів, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
Організатори заходу намагалися розкрити значення Великої Вітчизняної війни для українського народу. Було запрошено ветеранів війни – Крангач Валентину Михайлівну та Рожкова Костянтина Семеновича.
Прийшли привітати ветеранів учні музичної школи №1 ім. Г. Нейгауза, вихованці дошкільного навчального закладу №73 «Червона квіточка», солдати військової частини А0680, учні ЗОШ №4, №29, учні педагогічного ліцею та ліцею побутового обслуговування.
До заходу було оформлено книжкову виставку та виставку-експозицію.
На книжковій виставці «Пам’ять і безсмертя» розміщено художні, документальні книги та публіцистичні статті. Окремим розділом виставки є «Кіровоградщина в роки війни». На ній привертають увагу книги: Чабаненко В. «Прославлені у віках: нариси про Героїв Радянського Союзу – уродженців Кіровоградської області», «Подвиг у спадок. Жителі міста Кіровограда у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.», Володимир Шурапов, Роза Федосеєва «Земний уклін тобі, солдате…», «OST – тавро неволі».
Експозиція «Пам’ять серця, пам’ять сивини, пам’ять тих, хто не прийшов з війни» знайомить користувачів із листами з фронту, які розміщені на окремому стенді. Цікавими для молоді є речі того періоду: солдатська каска, фляга для води, планшентка офіцера, гільзи, патрони, граната.
Відходить покоління, що пережило війну. Все рідше на вулицях побачиш людей з орденами на грудях. Все менше і менше збирають однополчан ветеранські зустрічі. То ж сьогодні і завжди, молодь повинна пам’ятати тих, хто захистив майбутні покоління.