Осінь на Кіровоградщині славнозвісна різними культурно-мистецькими акціями, деякі з них стали щорічними: Всеукраїнське свято театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», День міста та ін. В цьому році нашому місту Кіровограду виповнюється 255 років.
Обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка бере активну участь у проведенні заходів, присвячених Дню міста. Вже стало традицією напередодні свята проводити День краєзнавства. Цього року він пройшов під назвою: «Про рідне місто з любов’ю» і був присвячений історії, культурі та сьогоденню нашого міста, видатним людям, які прославили Кіровоградщину, природним перлинам та екологічним проблемам.
В рамках Дня краєзнавства у відділі популяризації книги розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «Віхи розвитку міста». Тут представлені матеріали різних років видання, а також можна познайомитися з книгами останніх років видання про наше місто .Добірка матеріалів, що друкувалися у місцевих періодичних виданнях під назвою «Моє місто – моє життя», знайомить відвідувачів з різними періодами історії нашого міста та культурною спадщиною Єлисаветграда.
У відділі абонементу бібліотеки організовано викладку художньої літератури та літератури місцевих письменників «Єлисаветград – Зінов’євськ – Кірово – Кіровоград».
Для учнів і студентів навчальних закладів міста працівниками бібліотеки були проведені бесіди: «Архітектура Єлисаветграда», «Володимир Винниченко-художник» та ін.
Родзинкою циклу заходів цього року стала зустріч з художницею Завалій Наталією Валеріївною, яка представила на розсуд відвідувачів свої роботи.
Мисткиня, народилася в м. Кіровограді, з відзнакою закінчила Кіровоградську художню школу, а згодом Кіровоградський педагогічний університет ім. Володимира Винниченка за фахом учитель малювання, працює екскурсоводом Кіровоградського краєзнавчого музею, щоденно знайомить його відвідувачів із чарівним світом природи рідного краю.
На початку творчості Наталія Валеріївна виконувала роботи аквареллю, олівцем, гуашшю, маслом, а з 1995-96 років почала займатися технікою складного батіка (розпису тканини), дарувала свої роботи друзям і знайомим.
Батьківщиною батика вважається Індонезія, цей вид живопису незалежно розвивався і на інших континентах. Аналогом цієї техніки в Україні є наша писанка.
Техніка батика в живописі – одна з найскладніших. У ній картина не просто з’являється на світ з-під вправного руху пензля, вона народжується від складних перетворень тканини, впливу фарбування та воскового розпису.
Майстрів, які займаються батіком, в Кіровограді, лише п’ятеро. Роботи Наталії індивідуальні . неповторні та запам’ятовуючі.
На своїх полотнах, які були представлені в бібліотеці, художниця зобразила нині неіснуючі, зруйновані або перебудовані архітектурні будівлі Кіровограда в обрамленні зникаючих квітів, які занесенні до Червоної книги України.
Не випадково художниця обрала таке поєднання. Краса, що зникає, але її життя можна продовжити на полотні та в людській памяті Саме так увічнила майстриня зображення Собору Успіння Пресвятої Богородиці, на місці якого зараз стоїть Кіровоградська міська рада. Знищений Собор обрамлений квітами сону чорніючого, вид якого сьогодні теж зникає. А ще її полотна відтворюють уже не існуючі споруди храмів Святих Першоверховних Апостолів Петра і Павла, Знамення пресвятої Борогодиці, готелю “Петербурзького”, які колись були у нашому місті.
Розповіла художниця студентам і школярам про техніку розпису тканин, оздоблення одягу та запросила бажаючих на майстер-клас.
Роботи Наталії Завалій відомі не лише українським шанувальникам, їх можна сьогодні побачити і в особистих колекціях у Данії, Італії, Німеччині.
537 Переглядів