Молоде покоління відновлює не тільки в пам’яті, але й в повсякденному побуті все те краще, що лишили нам у спадок наші пращури. Небо і земля нині торжествують, бо по Кіровограду з вертепом ходять. 12 січня завітали з колядуванням до Кіровоградської обласної бібліотеки ім. О. М. Бойченка учасники громадського руху «Не будь байдужим!», скаутські організації ПЛАСТ та Січ, члени молодіжного літературного клубу «Ліра». Ще 6 січня колядники передали до храмів міста Вифлиємський вогонь миру, а вертепування почали 11 січня і планують ходити до Щедрого вечору.
Обряд колядування в Україні – це справжній духовний скарб нашої нації, успадкований від дідів-прадідів із глибоких віків. Вертеп — мандрівний театр маріонеток, який поширений був в Україні, у барокову добу (17-18 століття). Мав форму двоповерхового дерев’яного ящика. На другому поверсі показували різдвяну драму; на першому — механічно прив’язану до неї сатирично-побутову інтермедію. Перша, різдвяна, частина вертепу, яку називали «свята», мала більш-менш стабільну композицію, натомість, друга змінювалася в залежності від місцевих умов, здібності й дотепності вертепника. Вже на початку 19 століття вертепи починають зникати, а залишаються лише у вигляді різдвяних вистав на релігійну тематику. Але в подібних виставах акторами ставали не лише ляльки, а й люди. Традиційно, водили вертеп з 7 по 13 січня. Сюжет вертепу простий. Ангел сповіщає людям, що на світ народився Спаситель і три царі рушають з дарами до майбутнього Месії. Цар Ірод дізнається, що народився малюк, якого величають церем світу і наказує вбити всіх хлопчиків до двох років. Проте Смерть не кориться Іроду і забирає його в пекло. Невід’ємними персонажами є Йосип, Марія, Пастухи, Чорт. Вистава супроводжується колядками.
Загалом, вертеп – не лише славлення Ісуса, а й несення людям ідеї перемоги добра над злом.
Христос рождається! Славімо його!