Мере́живо — декоративні елементи з тканини і ниток. Загальною ознакою всіх видів мережива є діри різних діаметрів між нитками, які складають візерунок. Мереживо використовується в оформленні одягу; декоративними панно, скатертинами, серветками, покривалами, що прикрашають інтер’єри .
В’язання ірландського мережива вимагає майстерного володіння гачком. Адже моделі, виконані в цій техніці, є досить складними. Починають в’язати ірландське мереживо з мотивів, які потім складають у візерунок.
«Вишукане ірландське мереживо» на двох засідання клубу «Дивосвіт» (16 та 23 жовтня) представила майстриня Ірина Олександрівна Галушкіна.
Пані Ірина створює витвори декоративно-ужиткового мистецтва в різних техніках: це і плетіння, і вишивка бісером, і вишивка гладдю, але особливі речі створюються майстринею з використанням ірландського мережива. Це не простий, але водночас цікавий шлях виготовлення ексклюзивного та витонченого виробу. Адже панянка у сукні чи туніці, оздобленій ірландським мереживом, завжди приверне до себе увагу оточуючих. Використовуючи нитки та гачок також можна оновити костюм та придати йому святкового вигляду, створити собі оригінальний комірець або шарф, який підкреслить урочистість вбрання. Та й подарунок, зроблений на чиюсь річницю за допомогою цих нехитрих пристроїв, також завжди буде оригінальним і доречним.
На друге заняття майстер-класу з ірландського мережива Ірина Олександрівна принесла шаблон – шмат пінопласту, обшитий тканиною. Шаблон має контури мотивів мережива та лінії, по яких повинна бути зв’язана сітка, що їх об’єднує. Мотиви з’єднують між собою тоненьким ажурним фоном, формуючи таким чином ірландське мереживо.
На цьому шаблоні, закріпивши окремі в’язані елементи (квіти та листочки) лицевою стороною вниз, майстриня зв’язала їх між собою та показала як створюють елементи декору, що дозволяє виготовити повноцінну композицію.
Під керівництвом майстрині учасниці засідання клубу і самі спробували створити різні візерунки. Ірина Олександрівна підійшла до кожної дівчинки, щоб похвалити виконану роботу або допомогти виправити помилки, що виникали при в’язанні у недосвідчених майстринь.
Галушкіна І.О. порадила дівчатам, які нитки підбирати, якими гачками потрібно плести мереживо, як складати викрійки, які манекени використовувати. Адже, щоб створити повноцінну сукню або костюм в техніці ірландського мережива, потрібно знати елементи крою, а щоб сукня була по фігурі – мати манекен.
Під час засідання клубу усі присутні познайомились з книгами та періодичними виданнями по техніці в’язання гачком з фонду бібліотеки.
