Напередодні 1 грудня – Дня солідарності з ВІЛ–позитивними людьми, в бібліотеці відбулися 2 зустрічі учнівської молоді з представником громадської організації Кіровоградське обласне відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Катериною Омельчук.
Ми живемо в суспільстві, невід’ємною реальністю якого стала епідемія ВІЛ-інфекції та СНІДУ, тому не можемо ігнорувати цю проблему. Кількість людей, уражених ВІЛ–інфекцією, незважаючи на існування ефективних стратегій профілактики, щороку збільшується. Поширення ВІЛ/СНІДУ у сучасному світі створює для суспільства багато різних проблем не тільки суто медичних, але й економічних, юридичних, соціальних, психологічних.
Зростає кількість ВІЛ–позитивних серед вагітних жінок і внаслідок цього – серед народжених ними дітей. Виникають питання поширення ВІЛ–інфекції у середовищі людей, які споживають ін’єкційні наркотичні речовини.
Окремою суспільною проблемою стало питання толерантного ставлення до ВІЛ – позитивних людей та їх сімей.
Під час заходів, що проводились у бібліотеці, розповідалося про те, що СНІД стосується кожного, тому слід бути дуже обережним.
Фільм за темою засідання, обговорення та ігрові вправи, дали можливість більш детально розібратися у питаннях: Що таке СНІД? Що таке ВІЛ? Якими є шляхи передачі ВІЛ? Що означає діагноз ВІЛ для людини? Що необхідно знати, щоб уникнути зараження на ВІЛ/СНІД? Якою є дійсно здорова людина, і що робити, щоб уникнути негативних факторів впливу на здоров’я?
Присутні на заході мали змогу поділитися своїми думками щодо цієї хвороби і разом подумати над закликом для однолітків «Як не пустити СНІД в своє життя».
Запитань було багато. Згідно відповідей фахівців, заразитися на ВІЛ/СНІД можна:
– через кров – це відбувається при повторному використанні інструментарію (шприці, голки), татуажу, предметів для гоління, при переливанні неперевіреної донорської крові;
– статевим шляхом – незахищений (без презерватива) статевий контакт з людиною, що має ВІЛ;
– від матері, зараженої ВІЛ, дитині під час вагітності, пологів та/або годування.
Віл/СНІД не передається:
– у разі перебування в одному приміщенні;
– під час поїздки в громадському транспорті;
– від рукостискання та обіймів;
– через піт чи сльози;
– від чхання та кашлю;
– в разі використання спільного посуду чи постільної білизни;
– у разі використання спільної ванни чи унітазу;
– під час спільних занять спортом;
– під час поцілунку через слину;
– при контакті з тваринами та укусах комах.
Що означає діагноз ВІЛ для людини?
– це означає, що людина не хвора, поки в неї не з’являться ознаки захворювання;
– це означає, що при застосуванні відповідного противірусного лікування жінка, що живе з ВІЛ, може знизити ризик передачі вірусу дитині;
– це означає, що людина не повинна докорінно змінювати своє життя, але, повинна змінити свої звички.
Як необхідно себе поводити, що уникнути зараження на ВІЛ:
– не користуватися голками і шприцами, що були у користуванні іншими людьми. Кращий захист – використання одноразових голок і шприців, якими ніхто не користувався.
– мати статеві контакти тільки з одним постійним партнером, тому, що простежується пряма залежність імовірності зараження від кількості сексуальних партнерів;
– при кожному статевому контакті використовувати презерватив;
– не допускати, щоб біологічна рідина інших людей (кров, сперма, виділення з піхви) потрапляли на Вашу шкіру чи слизові оболонки.
Наприкінці заходу присутні заповнили ТЕСТ–опитувальник «Що Ви знаєте про ВІЛ/СНІД?». Згідно тесту, життєвими пріоритетами молоді є здоров’я (44,0%), щасливе сімейне життя (24,0%), свобода у вчинках та діях (16,0%), цікава робота (10,0%).
Більшість присутніх зазначили, що ситуація з проблеми ВІЛ/СНІДУ в Україні є не дуже благополучною (71,0%), але більше половини присутніх все ж таки не припускають для себе можливості бути зараженими на ВІЛ- інфекцію (67,8%).
На думку учнів, шляхами можливого зараження ВІЛ–інфекцією є: незахищений сексуальний контакт (27,7%), переливання крові (27,7%), спільне користування нестерильними шприцами, голками (25,9%). Найбільш високим, є ризик зараження на ВІЛ–інфекцію при внутрішньовенному введенні наркотиків (90,3%).
На думку присутніх, ВІЛ-інфікована вагітна жінка не завжди передає вірус дитині (93,5%). Більшість з присутніх знали, що існує вакцина та ліки проти ВІЛ–інфекції, а також про те, що хворі на СНІД не мають бути ізольованими від суспільства (93,5%).
Учні підтвердили, що інформація про ВІЛ/СНІД є дуже важливою для них (54,9%) і про цю хворобу повинен знати кожен (41,9%).
В опитуванні взяли участь молодь від 15 до 25 років (31 особа) юнаки (29,0%) та дівчата (71,0%).
Проведені заходи з молоддю засвідчили, що незважаючи на те, що в більшості питань відносно ВІЛ/СНІДУ молодь орієнтується досить вільно, все ж таки є питання, на які слід звертати увагу в подальшому.