10 квітня виповнюється 80 років від дня народження Віктора Близнеця, письменника-земляка. До цієї дати 11 квітня завідувачем відділу популяризації книги у міському літературно-меморіальному музеї І.К.Карпенка-Карого було проведено тематичний огляд літератури «…Найважливіше в житті – краса, совість, казка…»
Письменник написав для дітей та молоді надзвичайно світлі, чесні й людяні твори. Перша збірка оповідань Близнеця вийшла 1962 року у видавництві дитячої літератури «Веселка». З цієї невеликої збірки оповідань й почалася літературна біографія письменника Віктора Близнеця. Потім були написані повісті «Древляни», «Мовчун», «Старий дзвоник», «В ту холодну зиму, або птиця помсти Сімург». Їх об’єднує тема Великої Вітчизняної війни, героїзм людей в боротьбі з фашизмом.
В повісті «Землянка» автор розповідає про життя села на Кіровоградщині в перший рік після окупації. Війна поклала на дитячі плечі героїв твору – Мишка, Вовки, Яшки, батьки яких воюють на фронті, – непосильний тягар: замінити дорослих, бути серйозною підмогою в сім’ї.
Усі ми родом із дитинства. Антуан де Сент-Екзюпері говорив: «Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає».Віктор Близнець не тільки пам’ятав дитинство, а й зумів ввести читача у дивовижну країну- Дитинство, створивши «Звук павутинки», «Земля світлячків».
«Звук павутинки» присвячений « трав’янистим коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві». Письменник показав дитину, яка вперше досліджує найчарівніший і найзагадковіший світ, вперше пізнає любов, правду та кривду, вчиться відстоювати добро й ненавидіти зло.
Всі, хто знав письменника, бачили його щирість, гостру чутливість до будь-якої фальші й неправди, вразливість і дитячу беззахисність у повсякденному житті. Але він умів радіти життю, умів творити власний загадковий світ добра, чудес і відкриттів. Він створив свою планету Близнеця, у якій світ – безмежний, майбутнє – неосяжне, а щастя бринить, як звук павутинки.
Віктор Близнець переказав окремі літописні оповіді «Повісті минулих літ», які мають зацікавити читача, заохотити його до пошуків і прочитання повного тексту літопису.
