Дехто з учених вважає, що калька є позитивним надбанням, адже за допомогою таких запозичень збагачується наша лексика, інші ж говорять, що калькування, як явище, забруднює власну мову. Як же знайти раціональне зерно? Про це йшла мова на черговому засіданні Клубу любителів солов’їної «ProМова», яке відбулося 4 квітня у бібліотеці.
«Калькування – це творення нових слів, словосполучень чи фраз за зразком побудови відповідного слова чи вислову в іншій мові», читаємо в енциклопедії української мови. Тобто калькування – це один із шляхів поповнення словникового складу мови. Але воно доречне, лише коли у власній мові нема відповідного слова чи фрази. Так, цілком органічно вписалися в українську мову такі кальки, як займенник (від лат. “pronomen”) півострів (від нім. “die Halbinsel”), підручник (від пол. “podręcznik”).
А такі кальки, як: слідуючий, приймати участь, на протязі певного часу треба обов’язково заміняти українськими: наступний, брати участь, протягом певного часу.
Якщо Ви бажаєте розмовляти українською грамотно, чекаємо Вас на наступній зустрічі, що відбудеться 18 квітня о 14.00.
