20 березня відбулося чергове засідання літературного клубу «Ліра». На захід завітала письменниця Ольга Полєвіна.
Ольга Миколаївна народилась в місті Кіровограді 24 липня 1959 року. Тут же закінчила музичне училище по класу фортепіано і музично-педагогічний факультет педагогічного університету. Зараз працює директором музичної школи № 4.
Твори Ольги Миколаївни друкувалися в обласній та всеукраїнській пресі. Вона є членом Національної спілки письменників України. Працює в різних жанрах: поезія, проза, переклад, літературна критика, публіцистика. Є автором ряду книг та збірок. Лауреат обласної літературної премії ім. Є. Маланюка (2007 р.) в номінації «переклад».
Про її творчість краще скажуть слова письменниці Антоніни Корінь: «У віршах Ольги Полєвіної мало жіночого «охання» та «ахання». Вони стримані до суворості, афористичні, логічні, зважені. В них багато не тільки від жіночого, але і від чоловічого начала.
Її поезію можна порівняти з періодично-діючим вулканом, який і заворожує, і може взяти в полон».
Зустріч пройшла дуже жваво. Письменниця розповіла багато цікавих фактів зі свого життя про те, як складався її творчий шлях, читала власну поезію та фрагменти прозових творів. Члени клубу мали змогу продекламувати усім свої вірші та отримати практичні поради щодо творчості від Ольги Миколаївни. Усі учасники засідання були зацікавлені бесідою і довго не хотіли відпускати гостю.
«Я – женщина. Коварная и лживая.
Насмешливая, злая и ревнивая.
Бесчувственна к политике и спорту,
За тряпки и духи продамся черту.
Прическа больше портит настроение,
Чем все перевороты и свержения.
Из всех проблем и споров о прекрасном
Волнует – быть или не быть мне в красном.
Я – женщина. Бездонная, безбрежная.
Меня не остановит неизбежное.
Во мне, пугливой, нет ни тени страха.
Я за тебя пойду босой на плаху.
Мое неиссякаемо терпение.
Во мне – твои и гибель и спасение.
В истоках постоянства переменчива,
Я – сила, я – душа твоя. Я – женщина».