20 березня 2014 року у бібліотеці відбулося засідання лекторію «Молодь і право» за участі провідних спеціалістів відділу правової роботи, правової освіти, реєстрації нормативно-правових актів та систематизації законодавства Головного управління юстиції у Кіровоградській області та студентів 3 курсу Кіровоградського кооперативного коледжу економіки і права ім. М.П. Сая. Засідання лекторію приурочено До Дня здоров’я, який відзначається щорічно у всьому світі 7 квітня.
Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань. Вперше міжнародно-правова регламентація права на життя була дана в Загальній декларації прав людини 1948 року.
Право на життя в Україні регламентується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства» та іншими нормативно-правовими актами.
Право на життя широке і багатопланове поняття, що включає в себе різні аспекти, до яких можна віднести збереження життя, визначення межі його здійснення (початку і кінця), право розпоряджатись своїм життям, яке реалізується через можливість піддати себе ризику або евтаназії, та інші аспекти.
Однією з найважливіших гарантій реалізації громадянами гарантованого Конституцією України права на захист від протиправних посягань є інститут необхідної оборони.
Необхідною обороною за ст. 36 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року (далі – ККУ) визнаються «дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони».
Смертна кара – позбавлення людини права на життя в якості покарання. Нині дві третини країн світу законодавчо або на практиці відмовились від застосування смертної кари. Смертну кару цілком скасували 100 країн; за всі злочини, окрім особливих обставин – 7; вищу міру покарання на практиці скасували 48 країни. Натомість у 40 державах вирішили зберегти. В Україні виключна міра покарання – смертна кара не застосовується.
Евтаназія — практика припинення (або скорочення) лікарем життя людини, яка страждає невиліковним захворюванням, відчуває нестерпні страждання, на задоволення прохання хворого в безболісній або мінімально болісній формі з метою припинення страждань. В Україні заборонено здійснення евтаназії, що передбачено ««Основами законодавства про охорону здоров’я» від 19.11.1992 року № 2801-XII.
