Понад 70 років радянська вдала займалася тим, що насаджувала нам власну символіку, топоніміку, історію, і намагалася стерти нашу культурну ідентичність.
Процес перейменувань топонімічних назв розпочався відразу після здобуття Україною незалежності, декомунізаційні процеси охопили весь символічний простір українських громадян: змінювалися назви міст, областей, районів, вулиць, площ, підприємств, демонтувалися пам’ятники, мозаїки, ліпнина та ін.
Нині росія веде в Україні війну не лише за території чи ресурси. Є фронт не настільки очевидний: це війна за символічний простір. Цей простір критично важливий для самоусвідомлення української політичної нації, її мобілізації на спротив агресорові.
Нині ми маємо мислити поняттями символічного простору у контексті національної історії, культури, віри; маємо творити національний пантеон діячів і героїв, аби наша ідентичність мала осмислений образ як носія історичного минулого, культурних цінностей, світогляду і традиції предків.
19 березня в рамках бібліопроєкту «РідноКрай» в бібліотеці відбулася зустріч студентів кібернетичного фахового коледжу ім. Роберта Ельворті з кандидаткою філологічних наук, професоркою Центральноукраїнського державного університету ім. В. Винниченка – Ковтюх Світланою Леонідівною, яка розповіла присутнім про те, що таке український символічний простір, звернула увагу на те, що більшість змін сивмолічного простору Кропивницького в ході декомунізації – це зміна топонімії. Починаючи з 2014 pоку в Кpопивницькому пеpейменували 4 паpки та 5 сквеpів,300 вулиць, із них пpотягом 2022-2023 pоків – 168 вулиць.
На мапі нашого міста з’явилися назви, пов’язані з географічним розташуванням, назвами країн та їх столиць, з історією України, історичними подіями тощо. Серед нових назв – вулиця на честь Леся Курбаса, українського режисера, представника розстріляного Відродження, вулиця Героїв земляків – на честь полеглих кропивничан, які загинули в російсько-українській війні. Названо вулиці на честь художників Михайла Надєждіна та Сергія Шаповалова, що творили у Кропивницькому, на честь історичних постатей – Павла Скоропадського, Отамана Чорного ворона, видатних особистостей – Миколи Амосова, Леоніда Каденюка. Значно збільшилася кількість назв на честь видатних жінок нашого краю, зокрема, Олени Степанів та ін.
Також у Кpопивницькому обліковується 280 зупинок, назви 138 із них відтепеp оголошуються за новими пpив’язками.
До пpикладу, зупинка «Колгоспний pинок» на вулиці Академіка Тамма тепеp має назву «Євpопейський pинок», зупинка «вулиця Васнєцова» та « площа Дpужби наpодів» на вулиці Полтавській тепеp носять назви «вулиця Кpопивницького» (непаpний бік вулиці) та «вулиця Маpії Пpимаченко». Тож ми маємо розбудовувати український символічний простір, уповні осягнути нашу історію, образи національної історії, українські території і українську душу.
