У стінах нашої бібліотеки сталося маленьке диво — ожив Євген Маланюк.
Не лише в слові, не лише в пам’яті — а в русі світлин, у погляді, у звучанні поезії.
Працівники бібліотеки створили відеоролик, у якому за допомогою сучасних технологій оживають фотографії поета, а його образ ніби виходить із минулого назустріч сьогоденню. Особливий момент — художнє втілення, де Маланюк читає власний вірш. У цю мить стирається межа між епохами, і поезія звучить так, ніби народжується просто тут і тепер.
Ролик підготовлено до Дня народження поетата до урочистої подіївручення обласної літературної премії імені Євгена Маланюка — символу визнання сили українського слова, яке він ніс крізь життя.
Євген Маланюк — наш земляк, народжений на Кіровоградщині. Його слово виросло з тієї ж землі, що й ми. Тому для нас це не просто ім’я з підручників — це частина духовного обличчя нашого краю. Створюючи цей відеоролик, ми висловлюємо щиру шану його пам’яті та вдячність за глибину думки, силу характеру й безмежну любов до України, що звучить у кожному рядку його поезії.
Метою створення ролика є популяризація української літературної спадщини, зацікавлення читачів постаттю Євгена Маланюка та осучаснення форм подання літературних матеріалів. Такий формат поєднує історію, слово і технології, роблячи знайомство з класикою ближчим і зрозумілішим для сучасної аудиторії.
Запрошуємо переглянути відео й відчути цю особливу мить зустрічі — коли історія дихає, світлини говорять, а поет повертається до нас через слово.