14 грудня 1986 року, у рекордно короткий термін – трохи більше шести місяців, було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Саме тому, 14 грудня, відповідно до указу Президента України від 2006 року, в нашій державі відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
12 грудня в бібліотеці відбулася зустріч з ліквідатором аварії на ЧАЕС Трапезніковим Павлом Олександровичем.
Павло Олександрович, працював оператором на ЧАЕС з 1979 по 1986 роки. Лише за годину до аварії він здав зміну, яка тривала з 16.00 до 24.00. Зі спогадів ліквідатора, реактор працював не на повну потужність, і страшної трагедії ніщо не передбачало… Героїзм ліквідаторів переоцінити складно навіть сьогодні, адже всі вони ціною власного здоров’я зупинили розповсюдження радіації.
Після вибуху на ЧАЕС були запрошені спеціалісти з Ленінградської, Обнінської АЕС. Зміцнювали котлован шахтарі з Новокузнецька. У 30-кілометровій зоні висаджували спеціальні рослини, що вбирали в себе радіацію.
Павло Олександрович, відповідаючи на запитання старшокласників Колегіуму, розповів і про рівень радіації, який був там в ті дні, і про те, що 30-кілометрова зона так і залишилася пусткою, хоча окремі мешканці повернулися до своїх домівок.
На сьогодні ЧАЕС відвідують спеціалісти з МЕГАТЕ – навчаються на наших помилках.
На станцію за ці роки запрошували пана Трапезнікова двічі: вперше – у 20-у річницю аварії на ЧАЕС (зустріч була призначена на час аварії – 1 година 23 хвилини ночі), другий раз – у 2011 році.
На завершення зустрічі гість побажав усім міцного здоров’я та успіхів у навчанні, що сприяє появі відмінних спеціалістів, які не допускають помилок у роботі.
