Нації не існують без поетів величезного творчого початку, без особистостей, які є совістю, цвітом усього народу. Український народ має такий талант. Це – Ліна Костенко, якій 19 березня виповнюється 85 років від дня народження. .
Учні школи мистецтв 10 березня відвідали годину поезії «Ліна Костенко. Чарівний світ поезії». Дійсно, поезія Ліни Костенко – це «неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Її вірші хвилюють молодь тому, що вони суворі й мужні, категоричні й безкомпромісні.. .
Образи творчості автора такі зримі, що іноді їх хочеться торкнутися рукою, а торкнешся і відчуєш душею, як поетесі болить минуле, сьогодення, майбутнє. .
Знайомлячи присутніх із життєвим і творчим шляхом Ліни Костенко, ведучі намагалися передати мужність, патріотизм, високу духовність поетеси. Нескореність Ліни Костенко перед тоталітаризмом – це її людський подвиг. Залишаючись нескореною, вона зберігала не тільки власну честь і гідність, а й честь і гідність рідної літератури. .
Прозвучали вірші автора у виконанні Валерії Руссу, Артема Луценка, Марії Ніколенко та Олени Завірюхи. Виконавцям вдалося передати силу поезій, які оживали і проявлялися несподіваними гранями. Кожен розумів, Ліна Костенко пропускає через себе ввесь світ. .
До молоді звернувся отець Діонісій Буренко, голова Молодіжного відділу Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви. Він наголосив, що такі поети, як Ліна Костенко – гордість нашої нації. .
Шлях поетеси в літературі був складним, неоднозначним, але вибрала вона його сама. Незважаючи на труднощі сьогодення, поважний вік, Ліна Василівна залишається вірною тому шляху, тій долі, які обрала ще молодим поетом. Вона пише, як думає, так і живе. .
Подаруй мені, доле, у вікнах березу.
Хай спочине душа в оберегах беріз.
Я прийшла у цей світ, щоб пройти обережно,
не завдавши ні смутку, ні сліз.
А натомість я мушу. Усе щось я мушу.
Бог посіяв мене у жорстокі грунти.
Тут не можна пройти, не поранивши душу.
Тут свобода не сходить, тут сходять хрести.
