26 квітня виповнилося 30 років від дня самої великої техногенної катастрофи в галузі ядерної енергетики, як по кількості людських жертв, так і по економічному масштабу.
Аварія на Чорнобильській атомній станції сталася о 1-й годині 23 хвилини 47 секунд за київським часом 26 квітня 1986 року. Три дні керівництво країни не розкривало всю правду масштабної катастрофи, а за цей час хмари радіаційного пилу накрили Східну Європу.
Наслідки катастрофи жахливі. Чорнобильська зона, яка до сих пір не придатна для життя, має радіус в тридцять кілометрів. До 30 листопада 1986 року було завершено укриття реактору бетонним саркофагом, і ось після майже 30 років експлуатації, французькі та українські спеціалісти звели ще одне укриття, яке включає в себе більш високотехнологічні матеріали.
Все це під час зустрічі в юнацькій бібліотеці розповіли двоє учасників ліквідації аварії на ЧАЕС: Павло Трапезніков та Сергій Колесников.
Павло Олександрович все своє трудове життя працював на атомних станціях, а на Чорнобильській АЕС – з 1979 до 25 квітня 1986 року. Він одним із перших брав участь в ліквідації аварії. Саме тому Павло Олександрович докладно та правдиво розповів школярам і про причини катастрофи, і про радіаційний стан на станції, і про евакуацію міста Прип’яті, де він проживав із сім’єю.
Сергій Колесников брав участь в ліквідації аварії з 14 червня до 14 серпня 1986 року. Він розповів, що його робочий час на самій станції тривав від 20 до 40 хвилин, в залежності від того, який був рівень радіації та яку дозу опромінення отримували ліквідатори.
Сергій Вікторович є організатором чорнобильського руху на Кіровоградщині, і докладає чимало зусиль по збереженню екології нашого краю.
Питання, які задавали школярі показали, як їхню обізнаність, так і не байдужість до екологічних проблем людства.
