Україна. Кращі з 500 куточків, які треба відвідати / [уклад. : Т. Жабська, С. Криниця, І. Пустиннікова, К. Шаповалова]; [гол. ред. Н. Бірічева]. –Х.: Веста, 2009. – 247 с.
Україна – край, де пам’яток стільки, що вистачить не на один рік мандрівок. Здолавши сотні кілометрів, автори зібрали безліч цікавого матеріалу про головні туристичні принади нашого краю. Моря й гори, замки та парки, славетні міста та величні храми постають в ореолі старовинних легенд і науково виважених фактів. Книга запрошує вас вирушити у віртуальну подорож заповідним світом, помилуватися буянням барв, зануритись у синяву річок й морок таємничих печер. Від усієї цієї краси навіть у завзятого мандрівника перехопить подих. А початківця книга напевно надихне на власну подорож.
Туристи, які сплавляються Дністром, здалеку помічають високу башту на березі річки. Це майже все, що лишилося від замку, 
спорудженого Домініком Войцехом Бієневським у 1660-х рр. Замок, що незвично, був зведений не на вершині пагорба, а під ним.
До фортеці, що обороняла переправу на Дністрі, можна було потрапити, пройшовши перекинутий через рів міст і двоповерхову браму з напівкруглими склепіннями. У західній частині замку розташовувалися житлові приміщення, а на північному сході – каплиця. Посередині східної замкової стіни височіла шестикутна башта. 1657 р., хоча будівництво ще не було завершено, форпост витримав облогу козацьких військ. 1667 р. фортецю марно намагались захопити татари.
У 1672 і 1676 рр. турецьке військо зруйнувало Раковецьку фортецю.
По відбудові Раковецька твердиня відігравала не останню роль у війнах Яна III Собеського з турками: у замку зберігалися запаси провіанту й амуніції. У XVIII ст. фортеця втратила оборонне значення. Під час Барської конфедерації (1768) вона згоріла і вже не постала з руїн. 1840 р. власник Раковця Дверницький заснував на території замку поташеву фабрику, що невдовзі згоріла. Від часів занепаду замку місцеві жителі потроху розбирали споруду, муруючи з червонястого каменю огорожі садиб. Ще в 1960-х рр. можна було побачити чималі фрагменти оборонних мурів, та нині зникли навіть їхні фундаменти. Зберігся лише невеликий фрагмент північно-західного муру.
У розкішному парку ховається справжнє казкове диво. Спочатку серед крон дерев з’являється висока башта, прикрашена
годинником і родинними гербами. Леви в коронах – у такому лігві й справді міг жити цар, хоча нині алеї заполонили не монархи, а хворі на патологію серцево-судинної, нервової систем чи обмін речовин. На цих захворюваннях спеціалізується санаторій, що з 1946 р. розташувався в розкішному мисливському палаці графів Шенборнів.
А все починалося в 1840 р. з дерев’яної хатинки, куди володарі домінії графи Шенборни навідувалися під час полювання. У 1890 р. для них спорудили мурований замок, за яким можна вивчати календар: 365 вікон, 52 кімнати, 12 входів. Контури ж місцевого ставу нагадували абрис Австро-Угорської імперії. Усередині будівлі можна помилуватися вітражами каплиці, камінною залою, старими дерев’яними сходами, підніжжя яких охороняє геральдичний лев.
Мунін Г. Б. Визначні пам’ятки Західної України / Г. Б. Мунін, Х. Й. Роглєв, О. О. Гаца. – К.: Книга, 2008. – 174 с.
У виданні розкрита історія областей Західної України, проілюстрована фотографіями замків і фортець, старовинними зображеннями, портретами власників, їхніми гербами, географічними картами, різноманітними малюнками на історичну тематику (лицарі, зброя, мечі, щити тощо).
Уперше Свірзький замок згадується під 1530 р, коли він належав роду князів Свірзьких. Сучасного вигляду споруда набула в середині XVII ст., після переходу її у власність графа Олександра Цетнера, галицького каштеляна, який перебудував і значно зміцнив замок. Існують навіть припущення, що замок реконструював той самий архітектор, що і львівський королівський арсенал: перебудова і зміцнення замку припадають приблизно на той час, коли генерал артилерії і фахівець з бойових укріплень Павло Гродзицький будував у Львові два арсенали – королівський і Синявських.
Відомо, що під час визвольної війни 1648-1654 рр. замок не раз здобували козацькі загони, а в 1648 р. – спалили татари. Але в 1672 р. і в 1675р. він вистояв турецьку облогу і захистив в своїх стінах залогу, яка втекла з Поморянського замку.
Замок був родовим гніздом графів Цетнерів до XIX ст. В XIX ст. замок часто міняв господарів і зберігався в цілості. В XX ст. особливо багато зробив для замку граф Роберт Лямезан Салянс, який володів ним з 1907 р. до 1930-х рр. Інтер’єри були зі смаком прикрашені сімейними портретами, цінними меблями. Всі роботи були завершені якраз напередодні І світової війни. В 1914 р. садиба була підпалена і згоріла разом із коштовностями і бібліотекою. Від замку залишилися лише стіни. Проте після війни граф не залишив споруди, а знову почав реставрацію, яка тривала багато років. Під час II світової війни замок було пограбовано і частково зруйновано.
Замок розташований на відносно невеликому (0,7 га) овальному майданчику на пагорбі. Сама природа тут піклувалася про оборону замку: південний та східний боки замку виходили на крутий схил більш ніж 20-метрової висоти, а північна та західна частини були відділені від міста глибокими ровами на основі яру, що колись існував тут.
В ансамбль замку входять сьогодні чотири основних будівлі: житлова оборонна вежа – «Вежа мурована», Нова башта та дзвіниця більш пізньої забудови (1905 р.).
Старий замок – унікальна оборонна споруда ХІ – ХVІІІ століть, побудована на скелястому мисі біля вузького перешийка, через який вела давня головна дорога до Старого міста. Кам’яні укріплення XI століття, побудовані на основі ще більш ранніх, мало чим нагадували сучасну могутню твердиню з 11 башт, з’єднаних високими мурами. Залишки давньоруських укріплень знайдені в різних частинах замку: в Денній башті – фрагмент муру з бійницями, а рештки невеличкої, овальної в плані вежі – посеред замкового двору біля Ляської башти. Ці укріплення, що з’явилися у XI – XIII століттях, стали основою Старого замку та комплексу Польської брами.
Заснована твердиня в 1561 році князем Василем-Костянтином Острозьким (1526-1608 рр.) для захисту краю від татарських набігів. Будівництво йшло до 1571 року. Замок витримав найбільше нашестя ворога (в 1618 р.), коли довколишні села були вщент зруйновані.
Старокостянтинівські оборонні укріплення неодноразово витримували напади і штурми кримських татар і турків. 18 липня 1648 р. під Старокостянтиновом селянсько-козацькі загони, очолювані Максимом Кривоносом, розбили шляхетські загони Ієремії Вишневецького і Домініка Заславського-Острозького. У вересні цього ж року тут було розгромлено шляхетське військо, яке відступало з-під Пиляви. Після звільнення міста у фортеці відбулася рада селянсько-козацького війська Богдана Хмельницького, який прийняв рішення продовжувати боротьбу за повне звільнення українського народу від польських поневолювачів.
Додаткова література
- Герасименко А. Мукачеве. Секрети замку Паланок / А. Герасименко // Міжнародний туризм. – 2016. – № 5. – С. 112-118.
- Гуркіна Г. О. Замки та фортеці України / Г. О. Гуркіна; худож. О. Дябіна; фото В. Меркулова; ред. О. Уліщенко. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – 95 с.
- Данильчук А. Подорож у часі до Волинської столиці. Замок Люборта, оселя Вітовта, Лучеськ Великий / А. Данильчук // День. – 2017. – 21-22 липня. – С. 20.
- Закарпаття – край чарівних гір // Позакласний час. – 2011. – № 2. – С. 53-78.
- Замки й фортеці Поділля // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2012. – № 44. – С. 19-23.
- Замки та фортеці / упоряд., вступна стаття, коментарі Л. Прибєги; переднє слово М. Жулинського. – К.: Мистецтво, 2007. – 351 с.
- Історичні пам’ятки України // Наука і суспільство. – 2005. – № 5-6. – С. 24-25.
- Мацюк О. Замки і фортеці Західної України: оборонні споруди Закарпаття / О. Мацюк // Хроніка-2000. – 2011. – вип. 2 (88). – С. 251-261.
- Мороз Володимир. Замки і фортеці Тернопілля / Володимир Мороз; ред. О. Чучук; фото В. Мороза. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2011. – 158 с.
- Найвідоміші фортеці і замки України // Військо України. – 2010. – № 4. – С. 17-31.
- Низовський А. Ю. Сто великих чудес України / А. Ю. Низовський. – К.: Арій, 2008. – 415 с.
- Петринка Л. В. Замки України: Львівщина / Л. В. Петринка // Географія та економіка в рідній школі. – 2015. – № 9. – С. 37-42.
- Пнівський замок / В. Гаврилюк // Географія та основи економіки в школі. – 2010. – № 5. – С. 36-37.
- Цікаві місця Закарпаття: Замок «Паланок» // Позакласний час. – 2008. – № 7. – С. 98-102.
- Швець М. Замки, палаци і фортеці України / М. Швець // Географія та основи економіки в школі. – 2008. – № 1. – С. 38-39.
- Швець М. Замки, палаци і фортеці України / М. Швець // Географія та основи економіки в школі. – 2008. – № 3. – С. 52-53.
- Швець М. Замки, палаци і фортеці України / М. Швець // Географія та основи економіки в школі. – 2008. – № 5. – С. 54-55.
- Швець М. Замки, палаци і фортеці України / М. Швець // Географія та основи економіки в школі. – 2008. – № 6. – С. 54-55.
- Швець М. Замки, палаци і фортеці України / М. Швець // Географія та основи економіки в школі. – 2008. – № 7-8. – С. 60-63.
- Швець М. Замки, палаци і фортеці України / М. Швець // Географія та основи економіки в школі. – 2008. – № 10. – С. 50-51.
- Швець М. Замки, палаци і фортеці України / М. Швець // Географія та основи економіки в школі. – 2008. – № 11-12. – С. 56-60.