Безшкуренко Артем
Народився 27 січня 1990 року в місті Олександрія. Ще в школі почав захоплюватися історією та літературою. Вищу освіту здобув у Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. Володимира Винниченка на факультеті історії та права.
У творчому доробку є збірки віршів: «Проза жизни», «День четвертый», «Не написанные письма», «Живая ночь», «Крайняя середина», «Камень преткновения», а також збірка оповідань «Наше время. Сборник философских эссе».
Бричка Максим
Народився 16 серпня 2002 року. Навчався в КЗ «Компаніївське НВО».
Попри молодий вік, вже є лауреатом літературних премій ім. В. Близнеця та ім. Ю. Яновського, а також лауреатом конкурсу ОУН ім. О. Теліги та О. Ольжича. Також Максим є переможцем багатьох літературних конкурсів, зокрема, поетичного «ШЕ.батлу» в рамках «ШЕ.фесту 2019», Всеукраїнського конкурсу «Стежками каменяра», переможцем конкурсу «Хмарочос», а також університетського конкурсу ЦДПУ ім. В. Винниченка на кращу різдвяну казку.
У творчому доробку студента факультету філології та журналістики ЦДПУ ім. В. Винниченка вже є перша поетична збірка віршів – «Меридіани».
Протест
все мовчите все мучитеся мучні
не віднайдете де ж таки вона
ця правда що гіркіша від вина
примирення невинні й неминучі
хай нам ця правда очі кровоточить
відверто плюне нам проти вітрів
снується доля в рушники пророчі
кружляє смерть на цвинтарі катів
супротивом охрещені страждання
на гнів великий нас благослови
допоки жив допоки і живи
допоки кров перегорить на давнє
Балада про лелеку
коли я був малим
до мене щодня прилітав лелека
і приносив гарячу акацієву кашу
я годував його з рук
мальви розплющували третє око
й кліпали майже безшелесно
лелека звив гніздечко
над нашою стріхою
інколи мені здавалося
що сонця два –
одне лелече – те, що на хаті
друге Боже – на небі
у лелечого ще й промінці були солом’яні
вони гріли мене
а одного разу обпекли мені долоньку
коли я схопив солом’яний промінчик
хата оберталася навколо сонць
лелека приносив кашу
і одного разу він не прилетів
я вийшов на ґанок
і побачив два білосніжних крила
теплих як земля
білих як акація
я притулив крила до грудей
і заклекотав:
поверніть мого лелеку!
поверніть мені солом’яне сонце!
в очах мальв стояли сльози
Грім Поліна
Народилася 28 січня 2000 року у Кропивницькому, де проживає і зараз.
Почала писати з 10 класу. Випробувати власні сили у літературних конкурсах вирішила лише у 2019. Брала участь у різноманітних літературних конкурсах, зокрема, конкурсі оповідань «Open World», Портвейн трасою 444: Конкурс і «Втрачене покоління», Конкурсі фентезі прози фестивалю «Аль Мор 2020» та «Кудафудра».
Поліна Грім навчається у ЦДПУ ім. В. Винниченка, журналістка студентської газети «Університетський меридіан».
Єрмолаєва Марина – поетеса, учасниця міських та міжміських поетичних конкурсів та фестивалів. Учасниця молодіжного літературного клубу “Ліра”.
Кілометри
Кілометри лягають пусткою.
В павутинні тонких доріг
Не заплутатись, не загрузнути б,
На шляхах не розбити ніг.
Відстань тягнеться, ген за обрієм
Сонце встане колись, авжеж.
Тільки поки що, ми невтомно йдем,
І дорозі немає меж.
Щось постійно стає усупереч –
Відстань змієм лихим повзе.
Неможливими стали зустрічі
Там, де гордість понад усе.
Та колись ми, мабуть, поступимось,
І настане тому кінець.
А до того – лягають пусткою
Кілометри між двох сердець.
Козирєва Марина
Я народилася 25 грудня 1998 року в м. Кіровограді, де проживаю і нині. Дуже люблю читати, слухати музику, вишиваю, пишу вірші і пробую себе у прозі. Мене захоплюють філософські твори і громадянська лірика, про що і пишу в своїх віршах. З музою поезії вперше зустрілася в одинадцять років, коли відчула, що належу до “ентузіастів”, які у творчості вбачають своє покликання. Завжди готова поспілкуватися з творчими людьми і дискутувати на будь-які теми. Цікавлюся історією України і вважаю себе патріотом.
Рада буду знайти гарних співрозмовників і друзів за інтересами.
Кулібаба Юрій
Народився 9 березня 1994 року в мальовничому селі Новий Стародуб. Там закінчив школу, і в 2011 році вступив до КДПУ ім. В.Винниченка на факультет історії та права.
Цікавлюся історією, фалеристикою, краєзнавством, літературою. Улюбленими поетами для мене є: В.Симоненко, М. Луків, Д. Павличко, В. Іващенко, П. Глазовий. З письменників – прозаїків, виокремлюю: В.Яворівського, П.Загребельного, А. Дімарова і звісно В.Бондаря.
У становленні моєї особистості найбільше вплинула творчість Василя Андрійовича Симоненка.
Писати вірші став досить пізно, лише на ІІІ курсі. Але не засмучуюсь, ще все попереду.
Левицький Василь
З’явився на світ 15 грудня 1987 року в місті Кіровограді (де мешкає і донині). На пізнання світу вплинули література та кіно, адже перші його спроби пера (точніше – ручки й олівця) так чи інакше дублювали прочитані чи побачені сюжети, образи, ідеї тощо.
Починав із суто пригодницької та фантастичної прози. А далі – полилося зливою найрізноманітніше: гуморески, анекдоти, пісні, вірші, загадки, прислів’я, приказки тощо.
Наприкінці 2002 року поема «Ода Україні» зайняла перше місце на міському конкурсі, присвяченому Дню Соборності України. Через рік одержав друге місце за вірш «Кохаю ніжно місто над Інгулом» у районному конкурсі на кращий твір студентської та учнівської молоді, присвячений тридцятиріччю створення Ленінського району.
Тільки-но вступив на факультет філології та журналістики КДПУ ім. В. Винниченка (влітку 2004-го), як написав п’єсу, котру у вересні поставили на факультетському «Вернісажі талантів». Тоді ж почав грати в КВК, а отже, створювати більше драматургічного (сценки, мініатюри, театральні постановки і т.д.). Для студентської газети, згодом – для «Молодіжного перехрестя», писав різноманітні статті для журналу «Благовіст», зокрема аналітичного, науково-публіцистичного, критичного характеру.. Полюбляє подорожувати, фотографувати, співати. Нині працює в школі, є літредактором газети «Alma mater». Учасник літературних слем-турнірів.
За нагородами не женеться (всіх не отримаєш). До того ж, найбільшу вже має – здатність творити…
Литвинюк Дмитро
Я, Литвинюк Дмитро, народився 1 червня 2000 року в місті Кіровограді. Ще до школи, з п’яти років, я ходив до бібліотеки де знаходив собі цікаві книжки. У школі, крім навчальних предметів, мені цікаво брати участь у заходах, які проводяться в класі, спортивних змаганнях. Займався в гуртках бального та сучасного спортивного танцю, карате. В гуртку інформатики навчився працювати з комп’ютером. Брав участь у змаганнях по туризму. Останнім часом багато уваги приділяю шахам. Неодноразово займав призові місця в районних, міських шахових турнірах та на приз газети “Народне слово”. Брав участь в міжнародному математичному конкурсі “Кенгуру”. Щодо віршів, то зацікавленість до них проявилась зовсім недавно. Спочатку підписував свої малюнки, які дарував своїм рідним на честь свят. З 2007 року надсилав свої малюнки та маленькі віршики до телевізійної передачі “Вечірній мультик”. Так я став членом фан-клубу “Викрутас”. На жаль цей клуб припинив свою роботу. Незважаючи на це, мені все більше хотілось писати вірші, особливо тоді, коли трапляються якісь події. Це свята, дні народження, зміна пори року, відпочинок в селі, на дачі, на морі. Інколи хочеться висловитись віршем. Так і виходить. Надумав, записав. Оформив свої вірші книжечкою. От і все.
Єлизавета Мелешко
Кандидат технічних наук, доцент, докторант кафедри кібербезпеки та програмного забезпечення Центральноукраїнського національного технічного університету, сферою наукових інтересів є програмування, системи штучного інтелекту, аналіз даних та інформаційна безпека. Завжди цікавилася поезією, почала писати вірші ще в шкільні та студентські роки. Першу друковану збірку віршів «Єдність» із любовною та філософською лірикою опублікувала у 2017 році. У 2018 році стала учасником поетичного клубу «Ліра».
Мілкан Діана
З дитинства люблю малювати, шити, вишивати та читати. З часом зацікавилась фотографією та почала писати вірші (російською, в основному привітання у листівках для друзів та інтимну, філософську лірику).
Останнім часом не пишу, більше читаю та по можливості відвідую літературні заходи. Планую відновити свою творчу діяльність, можливо навіть спробую себе у написанні прози.
Міронова Олеся
Народилася і живе в Кропивницькому. Закінчила Кіровоградський професійний ліцей № 2 за спеціальністю кухар-кондитер. Займається різними видами мистецтва, зокрема, ручним перебірним ткацтвом.
Ніколаєвська Світлана
Дружу зі Словом із восьми років: у школі писала дитячі сценарії до новорічних свят, а з 15-ти років почала віршувати російською мовою. З того часу стала багато читати, серйозно займаючись літературною творчістю. Спілкуючись із талановитою молоддю, поступово набувала досвіду, відшліфовувала власні твори.
У літературному клубі «Ліра» знайшла друзів, які підтримували мене в моїх творчих починаннях. Згодом, коли вступила до ЦДПУ ім. В. Винниченка на факультет філології та журналістики, почала писати українською мовою вірші та невеличкі прозові етюди. Кілька років поспіль була старостою літературної студії «Обрій» на базі університету
Рожанчук Ілона
20 років, студентка, журналістка університетської газети «Університетський меридіан». Пишу вже давно, але все йшло в шухляду, прорвало завісу таємничості лише зараз.
Люблю читати, писати, збирати ідеї й котів. За роки творчості переведено вже 40 зошитів і майже сотня ручок. Мій маленький рецепт історії: трішки безсоння, капля страждання і 10 горняток з чаєм.
Ткаченко Сергій
Народився 6 лютого 1968 року в с. Ново-Покровка, Знам’янського району Кіровоградської області. Має вищу військову освіту, та диплом магістра ерготерапевта. З 14 років пише вірші. Автор двох поетичних збірок поезії: «Я знаю, що моїй душі потрібно» у 2013 році та «Півсотні п’ятий Автобат (Чорний ліс)» у 2019 році. Батько двох дітей.
Яцкул Андрій
30 років. Закінчив Центральноукраїнський національний технічний університет та магістратуру Вищої Аграрної школи міністерства сільського господарства Франції у м. Діжон.
Колишні члени клубу
Бондаренко Ольга
Народилася 11 травня 1986 року в с.Івангород Олександрівського р-ну Кіровоградської обл. Там же закінчила школу.
З 2003 по 2005 рр. навчалася в Кіровоградському комерційному технікумі за спеціальністю «Бухгалтерський облік».
2005 – 2009 рр. навчалася в Полтавському університеті споживчої кооперації України.
Не зважаючи на економічний фах та роботу в банківській сфері, завжди більше любила гуманітарні науки. Натура романтична. Поезію почала писати зі школи. Улюблені поети: В. Сосюра, А. Ахматова.
Улюблені книги: Ш. Бронте «Джен Ейр», Р.Н. Гюнтекін «Чаликушу».
Люблю читати, знаходити нових друзів, подорожувати.
Гаврилюк Анна
Народилася 15 січня 1992 року в місті Каховка Херсонської області. У 7 років переїхала до Кіровограда, де мешкає донині. Закінчила НВК «Кіровоградський колегіум», та факультет іноземних мов КДПУ ім. Винниченка.
Вільний час займають книги, музика, прогулянки містом, мандрівки. Вони ж є джерелами творчого натхнення.
Перші проби пера з’явилися у 12 років, з того часу літературна творчість стала невід’ємною частиною життя. Більш серйозні здобутки почали з’являтись з 15 років. Останнім часом пише короткі оповідання, прозові замальовки.
Дудушко Ольга
Народилась 20 червня 1990 року в м. Кіровограді.
Захоплюється дизайном зачісок, полюбляє кішок і вітчизняну естраду.
Поезією займається з 12 років. Джерело натхнення – душевний стан. Саме під емоційним впливом навколишнього середовища з’являються чудові вірші романтичного характеру, які проникають глибоко в душу, змушують читача задуматися і проникнути в їхню суть.
Кумирів у літературі не має, але схиляється перед майстерністю Тютчева, Брюсова, Лермонтова. Любить українських письменників. Література для неї – це окремий світ, світ, доступний не кожному, але здатний зробити людину кращою.
Єфремов Юрій
З`явився на цей буремний світ 8-го травня 1992 р. в повітовому місті Олександрія у пролетарській сім`ї. Тут жив, байдикував і навчався у гімназії ім. Т. Г. Шевченка. У 2009 р. вступив до КДПУ ім. Винниченка на факультет іноземних мов.Нині закінчую магістратуру даного факультету. Перші спроби на літературному поприщі робив ще в 5-му класі, писав різні смішні п`єси (часто – дуже сороміцького характеру), чим дуже веселив своїх однокласників.
Вірші почав писати ще в 10-му класі, але то були звичайні наївні дитячі віршики про кохання. На 1-му курсі університету почав писати громадянську лірику на анархічну тематику, але вони отримались занадто пафосними і фанатичними.
3-я хвиля поетичного натхнення прийшла вже на 4-му курсі, коли почав працювати на філософсько-політичну тематику.
Місто чужинців
Похмурі будинки висять над душою,
Похмурі будинки зостались зі мною.
Їх темні під`їзди втілюють Фобос,
Ладні вони засмоктати весь глобус.
Якщо наодинці по вулиці йду,
То краєм душі відчуваю біду.
Здається, поглине мене небуття,
Здається, що звідси нема вороття.
Незатишно; всюди холодна зима,
Морок та смерть, а сонця нема
Це місто, здається, в руках Чорнобога –
Вершителя доль й повелителя злого.
Навколо чужинці і зрадників море,
Немає ніде міцної опори.
Всі проти мене, а я проти всіх.
І скаженію в борні, наче псих.
Це місто не має колючого дроту,
В цім місті не змушують йти до роботи.
Та все ж почуваюся скутим рабом,
Всі вчинки придавлені клятим ярмом.
Та вірю – настане невдовзі свобода,
Не тільки для мене – для всього народу.
Та є лиш у цьому запина одна:
Це місто впаде – з ним згину і я!
Карпенко Андрій
Народився 1 липня 1986 року в селищі міського типу Новгородка Кіровоградської області.
У 2003 році там же закінчив навчання у Новгородківській загально-освітній школі І-ІІІ ступенів № 1 та вступив до Харківського національного університету ім. В.В. Докучаєва на факультет інженерів землевпорядкування. Саме там почав писати. Окремі вірші друкувались в університетських газетах “Знання” та “Фізовець”.
У 2008 році здобув вищу освіту за спеціальністю “Землевпорядкування та кадастр” та отримав кваліфікацію “інженер-землевпорядник”.
E-mail: AndrewKarri@mail.ru
Корнієнко (Буянова) Оксана
Закінчила КДПУ ім. В. Винниченка факультет філології і журналістики. В 2009 році видала свою першу книгу «Мовчати про любов».
Дуже любить поезію, хоча цікавиться і прозою, як українською так і зарубіжною.
Любить спілкуватись з цікавими людьми, в яких більш за все цінує щирість, доброту, дружнє розуміння. Не любить, коли людина ставить себе вище, ніж вона є насправді.
Матюшенко Олена
Народилась 3 квітня 1986 року. Закінчила КДПУ ім. В. Винниченка факультет філології і журналістики.
Вірші пише з раннього дитинства. В них відображене все, від чого сильно б’ється дівоче серце: це і романтичні історії кохання, туга за милим, гіркий присмак самоти.
Петліцька Любов
Гарно про себе зможу написати в років вісімдесят. А якщо коротко, то народилася 30 травня 1991 року в Кіровограді. Студентка Кіровоградського факультету менеджменту і бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв. В майбутньому – документознавець.
Пишу прозу. Кажуть, що виходить непогано, тому стараюся не підводити своїх читачів. Поки що ніде не друкувалася, але сподіваюся, що це поправно.
Особисто про себе – проста як три копійки.
Садовська Юлія
Народилася Юлія 16 березня 1996 року в с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області. Згодом, з мамою переїхала до м. Первомайськ Миколаївської області, де й отримала шкільну освіту. Саме вчителі Первомайської гімназії привили дівчині любов до поезії, яка назавжди полонила її душу. Повернувшись до Кіровограда, отримала професію кухаря.
На сьогодні Юлія працює за професією та дуже любить кулінарію. У вільний час – пише вірші та мріє стати відомою поетесою.
Закони життя
Всі організми, що є на Землі,
Коряться законам життя.
Зараз ми є, а завтра вже – ні,
Потрапим у вир забуття.
Лише душі житимуть вічно,
Поринувши у Всесвіт із тіл,
А тіла зникнуть безслідно,
Їх вітер розвіє як попіл.
Чому ж живемо ми у світі ось цім?
Щоб бути щасливими завжди і скрізь,
Щоб дарувати життя і радіти цьому,
Адже це головне у житті нашому.
Сілік Анна
З’явилась на світ 31 липня 1986 році у місті Кіровограді. Зростала у дружній, міцній родині. Тато і мама працювали підприємцями. Згодом переїхали до села Новоєгорівка. Закінчила Соціально-педагогічний інститут «Педагогічна Академія» факультет філології. Стажувалася за кордоном. Володіє англійською і німецькою мовами.
Ходаков Павло
Син робітників. Навчався в загальноосвітній школі №19, закінчив фізико-математичний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.К. Винниченка. Працює державним службовцем. Пише.
Він був членом літературних клубів та студій: «Степ», «Сівач», «Обрій», «Парус», «Паралелі і меридіани».
Солун Маргарита
Народилась у 1990 році у місті Омську в сім’ї військовослужбовця. У 1996 році сім’я переїхала до міста Кіровограда. Тут Маргарита навчалась у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 35. Закінчила Кіровоградський кооперативний коледж економіки і права ім. М. П. Сая факультет правознавства.
Літературні твори почала писати з 12 років. Улюблені письменники: Олексій Хрустєв, Михайло Булгаков, Пауло Коєльо, Маргарита Пушкіна.
Маргарита вивчає культури різних народів світу, мистецтво, релігію.
Шевцов Іван
Народився 11 вересня 1995 року в м. Кіровограді. Літературою почав захоплюватися в ранньому дитинстві (свій перший вірш написав в 4 роки). За період з 2000 по 2004 роки написав цілу збірку, в яку ввійшли: поезія, казки, загадки, прислів’я тощо). З 12 років почав професійно займатися музикою (ДМШ №2 ім. Ю. Мейтуса, клас баяну). Приймає участь в різноманітних конкурсах і фестивалях. Планує навчатися в музичному училищі.
Знову до літератури повернувся тільки в 2010 році, але вже надавав перевагу прозі. Крім цього захоплюється астрономією, релігієзнавством. Релігійні погляди: атеїзм.