Вишиванка — поема життя,
Закодована вічність в узорах.
Їй ніколи нема забуття:
Геній Роду не стерти на порох!
Надія Красоткіна
В Україні було свято вишивальниць – це день Варвари 17 грудня. На Варвари не можна було прати, білити чи глину місити, – тільки вишивати. У цей день дівчата збиралися разом, молилися і вишивали.
То чи не магічні замовляння мережили дівчата на білому полотні, творячи живі послання долі? Адже вважалося, що Варвара «золотими нитками Ісусові ризи вишивала».
Колись вишивані узори не переносилися механічно, як зараз, із чужих зразків. Кожна вишивальниця досконало володіла «мовою» орнаментального письма, відчувала енергетику кольорів, поєднувала їх зі своїми почуттями і помислами в єдине мереживо, що мало стати оберегом як для самої себе, так і для коханого чоловіка чи для дитини.
У вишивальниць було і понині зберігається безліч «таємниць», пов’язаних не лише із технікою вишивання, добору ниток, а й із так званим «закриванням» сорочки: цей магічний обряд вивершення був присутній у всіх видах людської діяльності: будівничі хати кожен етап будівництва основних конструкцій теж завершували так званою «квіткою». А вишивальниця залишала в потаємному місці свій «замочок» – особливий оберіг від чужого ока.
Символи вишиванок – як переплетіння променів невидимого світла, що проникає у наше тіло через точки рунічного тайнопису: вони оповивають його своїм структурованим світлом, оберігають від проникнення руйнівних сил, гармонізують з іншими енергіями. До того ж, слід мати на увазі, що символи діють як безпосередньо на тіло (виворотною стороною), так і на зовнішній простір (лицевою). Недарма вишивальниці надавали великого значення «чистоті» шитва з обох боків.
Якщо людина усвідомлює значимість цих живих оберегів, уміє ними правильно користуватися, то її природна сила максимально розкривається, самореалізується.
Саме тому сорочку, як і рушники, називали вишиванням Долі. Бо людина здатна не лише приймати Божі дари, а й співтворити їх.
Чумарна М.
Вишивання долі /М. Чумарна. – Львів: Апріорі, 2009. – 88 с.
«Вишивання долі» – це розвідка про потаємні коди української орнаментальної символіки, яка поглиблює тему космічного буття людини в потоках світлоносних енергій матеріального світу, частково розкриту Марією Чумарною у книзі «Код української вишивки». Вона в новому ракурсі розкриває можливості впливу людини на долю, на здоров’я власного тіла, благополуччя сім’ї і роду через повернення до джерел духовного знання наших предків.
Особливістю книжки є те, що вона наближена до потреб тих, хто практично займається відновленням зразків стародавньої вишивки, хто шукає нових «старих» ідей у творенні власного одягу. Тут подано 56 видів техніки шитва, розкладки узорів, які підготувала і систематизувала майстер художньої вишивки Віра Чипурко.
Книга рекомендована найширшому колу шанувальників українського народного мистецтва.
Бєлянська Л. Б.
Жіночі вишукані рукоділля: [оригінальні види ручного шиття й вишивки] / Л. Б. Бєлянська. – Донецьк: ВКФ “БАО”, 2007. – 287 с.: іл.
З давніх часів відомі багато видів жіночого рукоділля. І до сих пір воно заслужено користується увагою і любов’ю багатьох майстринь. Ручна робота цінується зараз дуже дорого. Речі, зроблені руками майстринь, як то: мережива, вишиті наряди, скатертини, серветки, покривала, шиття – коштують чималих грошей. Чому? Швидше за все, причина в тому, що вони несуть в собі позитивний заряд речі, зробленої з любов’ю. По-друге, це ексклюзивність. Адже всі ми хочемо бути неповторними. І якщо ви візьмете собі в помічники цю книгу, то дуже скоро почнете творити красиві предмети одягу та домашнього інтер’єру. Ви будете мати те, чого немає більше ні в кого.
Кара-Васильєва Т. В.
Українська вишивка /Т. В. Кара-Васильєва, А. Д. Чорноморець. – 2-е вид., стереотип. – К.: Либідь, 2005. – 160 с.: іл.
Книга знайомить читача з історією української вишивки від Х до ХХ століття. Розглядаються особливості самобутньої народної вишивки, її локальні характеристики щодо історико-географічних регіонів, описуються основні техніки шитва, розкривається символіка рушників, їхнє значення у святах і обрядах. Висвітлюються особливості монастирського шитва XVI-XVIII століть, панського середовища ХІХ століття, звернення митців авангарду до традицій народної вишивки на початку ХХ століття.
Видання розраховане на студентів художніх закладів, викладачів народознавства, широке коло читачів, усіх, хто прагне навчитися вишивати.
Детальніше про історію вишивки можна дізнатись на сайтах:
https://sites.google.com/site/romenkolara/istoria-viniknenna-visivei
http://vsviti.com.ua/ukraine/43776
https://etnodim.com.ua/ua/ua-tsikava-informatsiya/205-istoriya-myst-vyshyvky/
http://na-skryzhalyah.blogspot.com/2017/05/blog-post_31.html
http://zoobusiness.kiev.ua/miscellaneous/istoriya-ta-traditsiji-narodnoji-ukrajinskoji-vishivki.html