СИМВОЛ

Чим далі, тим похмуріш мряки,

Тим небезпечніша дорога…

О, ніби Ніке з Самотрака,

Твоя смертельна перемога:

З одірваною головою,

Безумна і посмертно-біла,

Вона несе над полем бою

Своє сліпе й крилате тіло.

Але в руках, у тьму простертих,

В несамовитій силі руху —

Така страшна погорда смерти,

Таке сліпуче сяйво духа,

Що кам’яніє скудний розум,

Заблуканий в словесних пущах,

І шкіра терпне, і морозом

Проймає теплі жили сущих…

І ось встає із піни Понту

Над хвиль розгойданим свічадом

Співуча мрія горизонту —

Сліпуча Степова Еллада.

1937