СЬОГОДНІ

1.

Біла лагода яблунь в цвіту.

П’ю життя моє спрагнено – радо,

Прийдеш, прийдеш? — і легіт: прийду.—

Медоносним зідханням — ой, Ладо!

День дзвенить — золота голубінь,

День співає — блакитна безодня…

Тільки — яблуні та голуби,

Тільки барви буяють сьогодня!

2.

Це нічого, що небо чуже, і чужа

Далечінь віє в очі, — Дивись!

Вже перейдена нами остання межа,

Перед нами засяяла вись.

Тільки синь, тільки глиб, тільки спокій…

Ясна Тільки вічність… Навіщо ж слова?

В лазуреві безмежжя нас кличе весна,

Пружно-яро життя ожива.

І земля нареченна в молочнім цвіту

Яблунево-рожевих садів —

Мліє солодко в соняшно-яснім меду,

В першій, росній красі пелюстків.

А дні пливуть — мелодія в блакить,

А дні дзвенять, як золото в лазурі,

І вічностю триває кожна мить,

І в спокої втопились давні бурі.

І океаном заясніла вись

І тиша, тиша. Тільки в вишнях білих

Бриніння бджіл замріяно злились

В один хорал блаженний і безсилий.

05.1925