Дивосвіт – Творча співпраця

Поляруш Ірина Ігорівна

(1957 р.н., м. Шостка Сумської обл.) – голова Кіровоградської обласної громадської організації «Єлисаветградський узвіз» з 2001 року. В 1976 році закінчила Шостківський хіміко-технологічний технікум за спеціальністю хімік-технолог твердих хімічних речовин. У 1980 році виїхала до Москви, де жила і працювала до 1991 року. З 1991 року проживає у Кіровограді, де і почалася її творча діяльність. Багато років майстриня займається різними видами декоративно-ужиткового мистецтва: макраме, об’ємна аплікація, в’язання гачком, виготовлення штучних квітів, картин з природних матеріалів, листівок в стилі скрапбукінгу.

У 2005 році відбулася її перша персональна виставка робіт об’ємної аплікації з тканини в Шостківському районному краєзнавчому музеї.

Ірина Ігорівна постійно бере участь у різноманітних всеукраїнських виставках та форумах творчих людей: виставці «Вишивка: авторське рукоділля» в музеї просто неба в селі Пирогове, «Барвиста Україна» в м. Києві. В м. Кіровограді її роботи досить часто виставляються в обласних музеях – краєзнавчому та художньому, в обласному центрі народної творчості, обласних бібліотеках – науковій ім. Д.І.Чижевського та для юнацтва ім. О.М.Бойченка, університеті «Україна», загальноосвітніх навчальних закладах.

Зокрема, у березні 2010 року, для виставки в обласному художньому музеї майстриня надавала свої роботи – об’ємні аплікації: панно «Літо» (2009 р.), «Троянди» (2010 р.), «Півники» (2010 р.), «Соняшники» (2010 р.), «Обід» (2010 р.), «Макове поле» (2010 р.); серветки та скатертина створені у техніці плетіння гачком; штучні квіти та декоративні пляшки – «Бузок» (2009 р.), «Пори року» (2009 р.), «Хатинка» (2009 р.), «Віночок» (2009 р.), «Осінь» (2009 р.).

Поляруш І. І. представляє свої роботи на обласній виставці декоративно-ужиткового мистецтва під час театрального свята «Вересневі самоцвіти», яке щорічно проходить на хуторі «Надія».

Дефорж Наталя Володимирівна

(1950 р.н., м. Чусове Пермської обл., Росія). В 1964 році переїхала разом з батьками в м. Кіровоград, навчалася в ЗОШ № 11. Закінчила Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування, за спеціальністю – інженер-механік.

З дитинства в’язала гачком та спицями, шила. Кілька років очолювала Кіровоградську обласну громадську організацію «Єлисаветградський узвіз».

У 2003 році почала відроджувати давній вид декоративно-ужиткового мистецтва – печворк (вироби з клаптиків).

Перша персональна виставка відбулася в 2005 році в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї, в цьому ж році стала переможцем ІІ-ої Всеукраїнської виставки-конкурсу вишивки «Авторське рукоділля» в номінації «Текстильна пластика і аплікація», яка відбувалася у м. Києві. На виставці було представлено панно «Кульбабки» (2005 р.), «Початок» (2010 р.), «Планета ІКС» (2010 р.), а також неповторні і чарівні вироби з бісеру: яйця, статуетки, панно, шкатулки, сумочки.

Бабич Неоніла Григорівна

(1931 р.н., м. Керч, АР Крим). В шкільні роки закінчила художню студію. Працює переважно в жанрі живопису, але також займається різними видами декоративно-ужиткового мистецтва: об’ємна аплікація, вишивка хрестиком та кольоровими стрічками, в’язання спицями.

Серед творчого доробку майстрині: пейзаж «Степовий край» (2008 р.), натюрморти «Бузок» і «Симфонія», панно з кольорових стрічок «Фіалки» та «Чорнобривці» (2010 р.).

Корсун Раїса Іванівна

(1944 р. н., селище  Керки Чарджоуської обл., Туркменістан). В 1961 році вступила в Каришинське медичне училище, після закінчення якого декілька років працювала медсестрою. У 1980 році закінчила Ташкентський інститут народного господарства за спеціальністю «економіст по праці та заробітній платі». У вільний час в’язала гачком та спицями. Переїхавши у 2002 році до Кіровограду захопилася вишивкою сюжетних картин, серветок, сорочок в техніці художньої гладі та хрестика.

В експозиції майстрині можна побачити роботи, виконані в техніці вишивка гладдю: «Жук» (2009 р.), «Зима» (2009 р.), «Горобина» (2009 р.), «Весняний настрій» (2010 р.).

Орловська Валентина Кирилівна

(1949 р.н., Росія). Закінчила будівельний технікум за спеціальністю «будівельник», працювала на ЧАЕС. Дитинство провела в мальовничому Красноярському краї, природа якого сприяла захопленню творчістю. Любила створювати власноруч аплікації, вишиті картини, серветки, рушники, вишиванки.

Серед робіт майстрині вишиті хрестиком панно «Отче наш» (2008 р.) та «А я просто українка…» (2008 р.), сорочки «Варяжська» (2008 р.) та «Депутатська»(2008 р.), рушники «Бал метеликів» (2008) та «Барвиста Україна» (2009 р.), доріжка «Веснянка»(2010 р.), серветка «Ромашкове поле»(2010 р.).

Також майстриня в своєму творчому доробку має і ляльку-мотанку, яку виготовляє у власному баченні. Валентина Кирилівна завжди люб’язно погоджується на запрошення бібліотекарів обласної бібліотеки для юнацтва ім. О.М.Бойченка: приходить на зустрічі, проводить майстер-клас для членів клубу «Дивосвіт» та користувачів книгозбірні.

Дробишевська Валентина Іванівна

(1954 р.н., с. В.Виска, Маловисківський район, Кіровоградська область). З 1966 року проживає в м. Кіровограді, працювала на заводі радіодеталей. Весь свій вільний час присвячує вишивці; в техніці хрестик виконані картини – «Незабудки» (2003 р.), «Букет незабудок» (2003 р.), «Соняшники» (2009 р.), «Фея врожаю» (2009 р.).

    (1972 р.н., м. Світловодськ, Кіровоградська область). У 1993 році закінчила

Київський технікум легкої промисловості, за освітою технік-технолог швейного виробництва, багато років працювала в ательє, займалась моделюванням та пошиттям одягу.

Перший виріб, виконаний в техніці печворк, датується 1992 роком. Також у цій техніці виконані скатертини «Падає сніг» та «Серця друзів» (2009 р.).

З 2009 р. – член Кіровоградської обласної громадської організації «Єлисаветградський узвіз».

У 2010 році в обласному художньому музеї представила колективну роботу – панно «Творчий кошик», виконане у мішаній техніці та вишиту картину «Зимовий ліс» (2009 р.).

Майстриню – частий гість клубу «Дивосвіт».

Пасашкова Світлана Леонідівна

(1960 р.н., м. Гайворон, Кіровоградська область).

Більше десяти років улюбленим хобі майстрині є вишивка, і як результат – понад 300 вишитих робіт.

Перша персональна виставка відбулася у 2007 році.

У 2010 році на виставці в обласному художньому музеї експонувалися: вишиті серветки «Калина червона», «Троянди», «Конюшина», панно «Господар лісу» (2008 р.) та «Лісові подарунки» (2009 р.).

Завжди привертають до себе увагу шанувальників майстрині і кілька вишитих китайських ієрогліфів «Любов», «Здоров’я», «Багатство», «Вдача», що створені в 2010 році. Все почалося з того, що захотілося прикрасити квартиру своїми власними картинами.

Світлана Леонідівна постійно бере участь в конкурсах, виставках, телепередачах. У творчому доробку майстрині більше трьохсот робіт.

А ще Пасашкова С.Л. має свою школу виготовлення традиційної ляльки-мотанки і не раз проводила майстер-класи по її виготовленню в стінах обласної бібліотеки для юнацтва ім. О.М.Бойченка.

Завалій Наталія Валеріївна

(1969 р.н., м. Кіровоград). У 1993 році закінчила Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимира Винниченка, за фахом – викладач образотворчого мистецтва. З 1993 року працює у Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї.

У 2004 році в різних закладах культури м. Кіровограда відбулося три персональні виставки художниці, присвячені 250-річчю рідного міста «Тобі, мій Єлисавете».

Цікавим надбанням художниці останніх років стала серія робіт «Мелодії душі», тематика яких – пам’ятки архітектури і квіти, які занесені в Червону книгу України.

У жовтні 2009 року на засіданні клубу «Дивосвіт» Наталія Валеріївна презентувала свої роботи в техніці складного батику (холодний та гарячий батік) з елементами розпису тканини текстильними фарбами: «Схід сонця» (2007 р.), «Зимова ідилія» (2009 р.), «Вітрильники» (2009 р.).. Ліризм, задушевність, неповторно-трепетне ставлення до зображуваного характеризуюсь стиль художниці Наталії Завалій.

Пренко Олександра Іванівна

(1966 р.н., м. Каспійськ, Дагестан) – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості України. Закінчила Махачкалінське художнє училище, відділення килимарства. Працювала художницею-килимарницею на підприємстві художніх промислів у Ставрополі, вела гурток килимарства при Будинку піонерів. З 1990 року майстриня живе у Кіровограді. Закінчила Соціально-педагогічний інститут «Педагогічна Академія» за фахом «Початкове навчання» та «Практичний психолог». Керує студією «Килимарство» при  Кіровоградському обласному центрі дитячої та юнацької творчості. Студія є методичною базою для навчання керівників гуртків декоративно-ужиткового мистецтва позашкільних установ Кіровоградщини. Олександра Іванівна має патент на техніку виготовлення килимкових ляльок. Неодноразово проводила майстер-класи для користувачів бібліотеки та членів клубу «Дивосвіт».

Пасічинська Оксана Миколаївна

(1973 р.н.)

«У вишивці – ціле життя» – саме так можна сказати про вишивки Оксани Пасічинської, концертмейстера Кіровоградського музичного училища.

Оксана Миколаївна працює в техніці вишивка хрестиком досить давно і використовує у своїх орнаментах сині кольори та відтінки блакитного, якими оздоблює блузки, рушники, доріжки, скатертини, серветки. Хоча Оксана і представляє у власних вишиванках Кіровоградщину, але в її творчості відчутні гуцульські мотиви, адже її батьки із Західної України, тому вона навчилася яскравому поєднанню кольорів теплої гами, характерному для тих країв. Майстриня тісно співпрацює з клубом «Дивосвіт»: вперше вона прийшла на зустріч з його членами в листопаді 1999 року. З того часу Пасічинська О.М. – частий і бажаний гість.

У листопаді 2011 року майстриня брала участь у виставці «Український сувенір», що проходила в «Українському домі» (м. Київ). А для Спілки народних майстрів м. Кіровограда надала свою роботу: чоловічу сорочку, вишиту білими нитками на білому полотні (на конкурс «Кращий твір року»).

Янчукова Наталія Станіславівна

(1971 р.н., м. Кіровоград). У 1997 році закінчила Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування, за фахом економіст. Працює в Центрально-Українському видавництві. В останні роки захоплюється в’язанням гачком, розписом кераміки, скла, дерева.

Кравченко Віра Несторівна

(1963 р.н., м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область). Після закінчення середньої школи із золотою медаллю, навчалася в Українському інституті інженерів водного господарства, де отримала спеціальність інженер-гідротехнік. Працюючи за направленням у Львівській області, мала змогу увійти в самодіяльне творче об’єднання «Вишивальниця», що працювало при Львівському осередку майстрів народної творчості.

У 1989 році була атестована на звання майстра народної творчості, а з 1990 року – член Спілки народних майстрів України.

На протязі 1990-2010 рр. брала активну участь в регіональних, обласних та Всеукраїнських виставках.

Упродовж 1988-1996 рр. працювала викладачем української народної вишивки в Бурштинському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті. Згодом перейшла на роботу у Малу академію народних ремесел м. Галич, де працювала до листопада 2010 року.

Неодноразово була нагороджена грамотами управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації за активний вклад у розвиток творчої особистості учнів.

У 2007 році брала участь у роботі над «Рушником єдності».

Працює в таких техніках української народної вишивки: лічильна гладь, вирізування, виколювання, хрестик, мережка.

Захоплюється бісероплетіння, відтворюючи шийні прикраси, притаманні етнозонам Західної України – гуцулам, бойкам, лемкам, покутянам, ополянам, зразки візерунків яких отримувала в етноекспедиціях та фондах Івано-Франківського краєзнавчого музею.

З 2010 року проживає у м. Кіровоград.