Що прочитати про мову

«Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови…»

(Максим Рильський).

Щорічно 9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови. Це свято, коли в нас є нагода вклонитися Слову – його красі та виразності, влучності та розмаїттю.

З цього приводу пропонуємо читачам ознайомитися з новинками літератури, що надійшли до бібліотеки і присвячені українській мові.

Микитюк О. Сучасна українська мова: самобутність, система, норма: навч. посібник. ‒ Львів: Вид-во Львівської політехніки , 2020. ‒ 440 с.

У посібнику сучасну українську мову розглянуто в трьох площинах: самобутність, система, норма. Посібник містить низку рубрик, цікавинок, таблиць та мовних плакатів, що допомагають опанувати матеріал. Він стане у нагоді студентам, учителям та всім охочим вивчати українську мову.

Якщо ви сумніваєтесь, як сказати українською мовою правильно, якщо хочете висловитись образно, якщо мрієте говорити красиво та виразно то книга Клименко Н. Українська легко! – Х.: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. ‒288 с. допоможе вам удосконалити українське мовлення.

Всім відомо, що свою рідну мову треба вивчати все життя. Останнім часом українські видавництва пропонують читачам багато різноманітних нових словників з української мови. Сучасні словники багатоманітні та глибоко інформаційні. Вони мають велике практичне значення.

Зачинателем не тільки нової української літератури, а й нової української лексикографії є Іван Котляревський. Першим словником сучасної української мови вважається словничок, доданий ним до поеми «Енеїда». Коли розпочалося з «Енеїдою» Котляревського нове українське письменство, розпочалися й окремі українсько-російські словники, звичайно при певних українських творах, на кінці яких давалися пояснення українських слів. Але це були словники короткі, пристосовані до певної книжки. Ця доба збирання словникового матеріалу закінчилася невеликим самостійним словником «Собраніе словъ малороссійскаго нарЂчія», Москва, 1823 року, Івана Войцеховича, в якому на 42 сторінках було подано пояснення понад тисячі слів.

Зразкове писемне мовлення як різновид української літературної мови передбачає строге дотримання пунктуаційних норм, тобто правильне вживання в тексті розділових знаків. Саме про це можна дізнатися з книги Терлак З. Пунктуаційний словник-довідник. ‒ Львів: Апріорі, 2021. ‒ 400 с. Це перше видання такого типу, створене на українському мовному матеріалі.

Із 3 червня 2019 року почав діяти новий український правопис. Від цього моменту рекомендовано застосовувати норми і правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя. У сучасній редакції Українського правопису збережено підхід до мови як до знакової системи й суспільного явища. Оновлення мови – це живий і невпинний процес, а також ознака того, що вона розвивається.

Видання Український правопис (новий): офіційний текст. – К.: Кондор, 2019. – 284 с. дасть змогу ознайомитися із змінами в українському правописі.

Щоб подолати труднощі у вживанні сучасної української мови за новим українським правописом пропонуємо вашій увазі видання

Словник труднощів сучасної української мови. 5-11 класи / упоряд. О. Журенко. ‒ Х.: Основа, 2020. ‒ 159 с. У книзі запропоновано найновіші рекомендації знаних стилістів української мови щодо слово-і терміновживання, словотворення, перекладу й найсуперечливіших уживань різних граматичних та синтаксичних конструкцій.

Ще одне видання допоможе оволодіти нормами офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови за новим Українським правописом Кацавець  Р. Ділова українська мова. За новим Українським правописом: навч. посібник. ‒ К.: Алерта, 2020. ‒ 306 с. Книга добре прислужиться всім, хто хоче опанувати сферу мовно-мовленнєвих явищ, специфіку ділового стилю.

Заслуговує на увагу посібник О. Авраменка «Було – стало: зміни в правописі». Автор – український учитель, дослідник і популяризатор української мови, письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. Учитель вищої категорії, методист, доцент. Заслужений працівник освіти України. Мовознавець запевняє, що ідеально грамотно писати – це так само, як ідеально знати математику, тому людині не обов’язково пам’ятати всі винятки з правил. Але знати й берегти мову – це наш святий обов’язок, бо це – код, який ідентифікує нас як самобутній народ.

Авраменко О. Було – стало: зміни в правописі. ‒ К.: Даринка, 2019. ‒ 40 с.

У цьoму пociбнику виклaдeнo ocнoвнi пpaвoпиcнi нoвoввeдeння. Зacвoєнню нopм, щo зaзнaли змiн, cпpиятимуть тaблицi з пpaвилaми, впpaви з ключeм, зaвдaння в тecтoвiй фopмi тa iн. У кiнцi пociбникa пoдaнo кopoткий cлoвник нaгoлociв.

Книги молодого львівського автора Тараса Берези – філолога, перекладача, словникаря «Мова не калька», «Скажи мені українською», «Мовою бестселерів», «А як кажуть у Вас? Словник мовного розмаїття» вже відомі широкому загалу читачів, але представимо вашій увазі ще одну цікавинку – це книга Береза Т. Слова, що нас збагачують: словник вишуканої української мови. ‒ Львів: Апріорі, 2016.‒ 384 с.

За висловами автора-укладача, видання є черговою спробою відновити у колективній пам’яті слова, багато з яких пересічний громадянин вже й призабув, коли вживав останній раз.

І наостанок. Користуйтеся словниками якомога частіше. Словники відіграють значну роль у нормалізації мови, поширенні мовних норм, у піднесенні мовної культури. Вони служать довідниками про правильну вимову і написання слів, про значення, етимологію слів тощо.

Тож продовжуймо збагачувати і вдосконалювати нашу мову: розширюємо мовні горизонти, навчаємося тонкощам її вживання, поповнюємо словниковий запас, застосовуємо синоніми, зрікаємося русизмів. Варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона – наша рідна мова, і в цьому вам допоможуть книги.

Людмила Гурба –

завідувачка відділу інформаційно-бібліографічних

послуг та краєзнавства Обласної бібліотеки для

юнацтва ім. Є. Маланюка

Вибрати мову сайту »