Визнаний дослідник творчості іншого нашого земляка Володимира Винниченка – українського державного діяча і письменника, голови Директорії, автора головних законодавчих актів УНР гість книгозбірні підкреслив думку про те, що у своїх оповіданнях і драмах Винниченко – найпопулярніший і найвидаваніший в Європі письменник намагався перевірити найсуттєвіше: якою мірою люди вірять у те, що проголошують, додамо, що його роман-утопія «Сонячна машина» – це прихована пародія на комуністичну обіцянку, яку підносить світові Костенбаум (вгадується в ньому образ Леніна).
До слова, з наступом тоталітаризму наш земляк був вилучений з української історії та культури. Повернувся він на театральний кін та в кінематограф лише наприкінці 80-х, а вже 1990 року було встановлено премію імені В.К. Винниченка.
У своєму виступі Сергій Михида згадав і Симона Петлюру, політичного військового і державного діяча, видатного редактора, який брався за створення Тимчасового повстанського уряду – Директорії – під орудою Винниченка. І це не все, бо Петлюра чітко визначив шляхи розвитку української нації та української державності, переконував, що самостійне й незалежне існування соборної України оборонять лише регулярне військо та суверенний парламент.
Ця думка є слушною в наш складний час повномасштабного вторгнення в Україну російського агресора, який хоче знищити її національну незалежність і соціальну справедливість, Для прикладу Сергій Михида навів уривок розмови з переселенкою до Кропивницького з території Донбасу.
– Слухав її розповідь про те, як окупанти ставили людей на коліна в корівнику, де не можна було навіть поворухнутися. І пригадався роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Ще одне. Коли корів ставили на прив’язне утримання, то все одно залишили їй місце в яслах для пересування, а тут таке чути болюче від спів-розмовниці…
Під час розмови літературознавець зупинився, зокрема, і на питаннях розвитку сучасного літературного процесу для спілкування в Україні та на Кіровоградщині, а також зауважив, що в нинішніх умовах «найідеологічнішою професією в школі є викладач української літератури».
Анатолій Саржевський