Твори Єлизавети Мелешко

Весна проникає…
Весна проникає у душу
Краплями талого снігу,
Яскравим прозорим небом
Весна пронизує тіло.
 
І знову тепло серцю.
А вітер співає ніжно
Про щастя і нові сенси.
Я вірю пошуму вітру.
 
Весна проникає в бажання –
В них пристрасть, вогонь, і спрага,
І нові символи, знаки…
Весна пронизує цілі.

2010, 2020

Пароль
Змінено всі паролі
Стерто файли-спогади
Все, що було – лиш видалені байти
 
І я кажу йому –
Ваш логін чи пароль невірний
 
А він уперто цокає по клавішах
Невдатний хакер
Що вважав себе адміном.

2020

Мистецтво кінцугі
Серця уламки наново склеєні
І золотом шви дбайливо приховані, –
А ти і не знав,
Чому так красиво
Вогонь променіє
В очах…

2019

Ти зловив помах моїх вій…
Ти вловив помах
Моїх вій,
Ти опалив мене поглядом.
Не видам нічим,
Що серце затріпотало швидко-швидко,
Воно лиш на мить збилось з ритму,
Непокірне…

2010, 2020

Прощальний поцілунок
Вечір. Я дивлюся, як падає сніг,
І темніє багряне небо.
 
Він бере мене за руку.
Він і любить мене, і не любить.
 
Несміливі почуття. Слова злітають з вуст.
В очах його пристрасть…
У багряному небі пристрасть…
 
Але невловима нитка почуттів обірвалася
В моїй душі.
 
З губ зірвався недоречний поцілунок –
Мій йому подарунок
На прощання.

2010, 2020

Гра мафія
Вірити можна
Лише в перевірені факти
Але і вони бувають
Хибою
Якщо не знаєш усіх правил
 
Життя
 
А місто спить…

2019

Пристрасть
Думки в’ються туманом,
Почуття – дикі звірі.
Тонкі грані, –
За них легко вийти…
 
Стільки мовчання –
Стачить на море,
А мені би ковток теплих слів.
 
Розливаюсь водою,
І враз перетворююсь в бурю,
Повінь бажань.
 
Ненаситними хвилями
Зносить усі береги,
Де ховались останні
Безпечні і тихі думки.
 
Правил немає,
Тонкі межі, –
За них легко вийти…

2011, 2020

Трави жадають світла
По краплі перетікаю у новий день
Лину теплим вітром у невідомий світ
 
Поглядом у вікно
Мріями у світанок
 
Ніч мерехтить м’якою темнотою
А Сонце-квітка проростає
На межі землі і неба
 
Трави тягнуться до світла
До любові і тепла
 
Мрії – це теж реальність
Реальність нового дня
До завтра

2010, 2020

Перетворення
Ти мене перетворюєш в шепіт
Вітру гірного,
Непокірного,
В безкінечність полів.
 
Море квітів і трав колихається,
Завмирає, читає мрії,
Що написані були в небі
Рукою твоєю.
 
Обертаюсь в стихію вільну,
Неподолану,
Сенсом повну,
Лечу у даля.
 
Де спалахують зорі нові,
І дороги перетинаються,
Де моя і твоя земля.
 
Наші думки переплітаються
Почуттям,
Відчуттям
І життям …

2017, 2020

Існування (віртуальне)
Воля до життя
Примушує
Знову і знову
Додати до слова слово
До формули формулу
Щоб відчути пульс
Дивовижної нової істоти
Яка живе в іншому світі
Світі якого немає
 
Але що таке Є?

2019

Фрактали
Нове життя
Фрактали почуттів і думок
Приходжу знов до розуміння
Що все повторюється без зупину
І в кожному слові
«Кохаю»
Міститься
Всесвіт

2020

Ти мій янгол…
Ти мій янгол,
Ти доля моя,
Сяйво зорі ранкової,
Світло в душі моїй.
 
І спокійно мені,
І радісно,
Від набутої
Раптом єдності.
 
Твої мрії рідні,
Твої губи ніжні.
Мої почуття світлі,
Твої почуття світлі.
 
Любов прийшла.

2017, 2020
Вибрати мову сайту »