22 вересня Болгарія відзначає День Незалежності. Цього дня у 1908 році країна де-юре позбулася суверенітету Туреччини, хоча фактично скинула османське іго за ЗО років до того.
Якраз до цієї дати голова правління Кіровоградської обласної ГО болгар «Нашите хора» Сергій Осадчий започаткував лінійку історично-літературних та краєзнавчих розвідок «Невідомі постаті українсько-болгарської історії». Перша презентація проекту відбулася в обласній бібліотеці для юнацтва ім. Є. Маланюка і присвячена уродженцю Єлисаветграда Петеру (Пейсаху) Габе. У цьому вбачається відповідний символізм і перегукування часів і подій, адже для Петера Габе найбільше підходить синонім «перший». Разом з тим ця людина зазнала неймовірних поневірянь і страждань від воєн і переслідувань, що робить її зрозумілою сьогоднішньому поколінню українців. З іншого боку, ця постать практично невідома широкій громадськості Кіровоградщини. І лише завдяки довіднику «Історичний календар Кіровоградщини» за 2012 рік Володимира Боська ми знаємо про нашого видатного земляка.
Багато цікавого з болгарських джерел дізнався про Петера Габе і його родину. Пейсах Габе народився в Єлисаветграді 18 лютого 1857 року в єврейсько-німецькій родині, закінчив три класи місцевої школи, а потім родина переїхала в Одесу, де він і отримав освіту, яка дозволила стати учителем математики та оволодіти кількома мовами. Його життя було переповнене змінами, а першою стало рішення покинути викладання користь занять сільським господарством, чому сприяли знання точних наук і єврейсько-німецька діловитість та акуратність, помножені на українські хліборобські традиції.
Життя зробило ще один крутий поворот, коли молодий Пейсах Габе записався до лав ополчення під час болгарської визвольної війни. Але дані про участь у боях нам невідомі. Зате відомо, що в 1881 році в росії прокотилися перші єврейські погроми. Вони стали результатом державного антисемітизму царської росії, який в економічному аспекті обернувся забороною євреям володіти або орендувати землі. Його донька, болгарська Анна Ахматова, поетеса Дора Габе, писала, що батьки переїхали в Болгарію від переслідувань царської поліції, натякаючи на якусь революційну діяльність. Але швидше за все, причина переїзду таки економічна – Болгарія відкривала широкі можливості для сільськогосподарського бізнесу. В Добруджі іноземцям давали пустуючі землі на пільгових умовах. І ось тут починаються перелік справ і дій, які започаткував в Добруджі і якоюсь мірою в Болгарії, Пейсах Габе, який в 1891 році змінив ім’я на Петер, приймаючи болгарське громадянство.
Він привіз на ці землі перший залізний плуг, бо тут обробляли землю дерев’яними. Першим застосував прогресивні технології землеробства, що дозволило втричі перевищити урожайність місцевих селян. Він створив перші сучасні ферми в балчинських селах, збільшив площу орендованих земель до 400 гектарів, почав отримувати прибутки. Але не в грошах щастя, тому переселенець з українських степів зосередився не лише на бізнесі, але й на просвітництві селян. Своєрідним навчальним полігоном, першим в Болгарії, і стала зразкова ферма в селі Кардам.
Петер Габе першим в Болгарії купив локомобіль і придбав перший в країні комбайн, а ще купував трактори, молотарки, плуги і просапні сівалки (цілком можливо, виробництва єлисаветградського заводу Ельворті). Мало цього, він першим в Болгарії і створив буйволячу ферму, продукцію якої почав експортувати. Але і цього йому мало, і Петер стає першим публіцистом, який розкритикував грабіжницьку кредиторську політику болгарських банків і уряду, порівнюючи їх з турками. Він нажив впливових ворогів, але громадська кар’єра розвивалася по висхідній – Габе виграв суд, порушений проти нього, а ще практично став ініціатором зміни відповідного законодавства.
Після таких успіхів було рукою подати до успішної політичної кар’єри, але як і всюди, сіяти добре на землі не означало успіх на політичній ниві.
Петер Габе створив першу в країні громадську організацію хліборобів, а потім виграв вибори до Національних зборів 8 скликання. Це була вершина його політичної кар’єри, оскільки опоненти добилися скасування результатів виборів за сумнівними причинами. Можливо, до нього дотягнулася «рука Москви», оскільки він розповідав про фактично державну програму єврейських погромів в росії, а частина болгарського політикуму розцінила це, як «образу визволителів». Більше він політикою не займався, але громадську діяльність не припиняв, бо залишався багатим і впливовим.
У 1910 родина Габе переїхала до Добрича, але ще за 5 років до цього став знову першим – ініціював і добився будівництва залізниці першої в Добруджі. Він продовжував вести успішний бізнес, але в 1913 році Румунія захопила Добруджу в результаті Другої Балканської війни і Бухарестського миру. А родина Габе змушена була втекти на три роки в Софію. Після вигнання окупантів, Йетер Габе повернувся в Добруджу і написав публіцистично-аналітичну книгу «Румунія в Добруджі в 1913 – 1915 роках», наживши собі ворогів і в боярській Румунії. Це йому пригадають через три роки, коли Румунія знову окупувала Добруджу і засудила Петера Габе до смертної кари, конфіскувавши все майно і нерухомість.
Перший і кращий фермер Болгарії залишився ні з чим, жив у підвалі, але не втратив бажання працювати на благо Добруджі та Болгарії. У 1925 році видав книгу «Добруджанське питання в його суті». Донька Дора Габе переклала її французькою. Румуни образилися і офіційно пропонували йому «припинити писати проти Румунії», а за це повернути конфісковане майно. Петер Габе відповів: «Коли ви повернете Добруджу всім болгарам, ви повернете і мою власність». Він уже хворів і помер через три місяці, 28 березня 1927 року.
Цікаво, що перші болгарські переселенці прибули на територію нинішньої Кіровоградщини 250 років тому саме з Добруджі. Зараз їхні нащадки намагаються повернути нам забуті, але знакові імена українсько-болгарської історії. Було б логічно, щоб Петер Габе, уродженець Єлисаветграда-Кропивницького і видатний громадянин Болгарії, повернувся в рідне місто у назві вулиці.
Сергій ПОЛУЛЯХ, член НСЖУ