Наталія Бондар,
Бібліотекар відділу мистецтв
Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва
імені Євгена Маланюка
У статті описано застосування бібліотекарами норм авторського права під час розроблення й проведення заходів та написання службових текстів (сценаріїв, тез до виступу тощо). Зокрема окреслено законодавчі основи, надано практичні рекомендації щодо їх дотримання та запропоновано способи наближення цієї теми до інтересів молодіжної аудиторії.
Бібліотекарі постійно взаємодіють з об’єктами авторського права: книгами, зображеннями, аудіо та іншим. Теоретично це мало би забезпечити обізнаність щодо норм їхнього використання. Однак на практиці ми спостерігаємо систематичне порушення авторських прав, зокрема копіювання розробок без дозволу, неправомірне перероблення і публікування контенту в інтернеті тощо. Щоби пересвідчитися в цьому, достатньо перевірити кілька ілюстрацій з сайту будь-якої регіональної бібліотеки за допомогою Google Lens: з високою імовірністю вони виявляться не оригінальними, а запозиченими зі сторонніх ресурсів. Причину цього ми вбачаємо у природній тязі людини до економії часу і зусиль: може здатися, що скористатися сервісом Google швидше, ніж прискіпливо шукати безоплатний контент на спеціальних сервісах. Однак це не є нормою.
Метою нашої статті постає формування культури поваги до авторства способом ознайомлення з альтернативними – правомірними й ефективними – методами добору і використання контенту, програмного забезпечення тощо. Актуальність зумовлена очевидною суперечністю між бажаним рівнем дотримання авторських прав та реальною ситуацією.
Наше перше завдання – ознайомлення широкого кола читачів з поняттями «авторські права» й «ліцензії», з їхнім маркуванням і способами застосування. Пропонуємо коротку словникову довідку.
Авторське право – набір суб’єктивних виключних прав, які дають змогу авторам літературних, мистецьких, наукових творів (та іншого) отримати соціальні блага за результатами своєї творчості.
Вільна ліцензія – юридичний документ, який автори (або власники авторських прав) можуть використовувати, щоб публікувати власні твори на умовах, які дозволяють необмежене поширення, використання і переробку цих творів будь-якою людиною, як некомерційно, так і комерційно.
Creative Commons (CC) – ліцензії на використання об’єктів авторського права, розроблені однойменною організацією, щоби автори могли однозначно дозволити безоплатно використовувати їхні твори за дотримання певних умов.
Ліцензований вміст – об’єкти авторського права, які поширюються на умовах певної ліцензії, що може бути платною або частково чи повністю безоплатною.
Медіасток – сайт, який збирає та зберігає фото, аудіо чи відео й дає користувачам можливість завантажувати їх собі за гроші або безоплатно. Є фото-, відеостоки тощо та сайти зі змішаним наповненням.
Суспільне надбання – сукупність знань (зокрема в таких творчих галузях як література, мистецтво, музика та наука), щодо яких жодна юридична чи фізична особа не має і не може мати виключних майнових прав.
Також ми пропонуємо інфографіку про ліцензії Creative Commons, як стислу пам’ятку, яка дасть вам змогу швидко перевірити значення того чи іншого варіанту маркування. І наостанок нагадуємо, що обговорюючи тонкощі авторського права ми покладаємось на міжнародні угоди, до яких приєдналася наша країна, і на відповідний Закон України. Його чинна редакція станом на листопад 2023 року – від 15 квітня. Це ті основи, які знадобляться під час роботи з будь-яким контентом. Вивчивши їх, можемо розглядати розроблення заходу, підготовлення виступу чи створення онлайн продукту.
Будь-яка творча діяльність починається з написання тексту. Це може бути сценарій (заходу чи відеоролика), тези виступу тощо. Текст теж є об’єктом авторських прав, і, відповідно, бібліотекарі можуть порушити закон, використовуючи чужі розроблення, знайдені в мережі. Стаття 7 Закону України «Про авторське право та суміжні права» визначає що « … Охорона не поширюється на технології створення та вираження твору, на ідеї (виділив автор статті), теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони у творі виражені, описані, пояснені, проілюстровані … » [2].
Тобто закон не забороняє надихатися розробками колег і створювати подібні зразки – звичайно, за умови достатньої унікальності кінцевого результату.
Наступним, після написання тексту, кроком розроблення певного продукту зазвичай є створення презентації або іншого візуального доповнення (ілюстрації, відео тощо). В ідеальному варіанті ці складові теж повинні бути унікальними. Задля економії часу можна скористатися спеціальними сервісами, які містять готові шаблони: «Canva», «Vista Create» чи інші подібні. Вони стануть у нагоді ще й тому, що бібліотеки часто мають власні фото, аудіо та відео, де чітко розмежовують безоплатні та преміальні матеріали.
У Canva, наприклад, є спеціальний фільтр пошуку: «Free/Canva Pro» (в англійській версії та деяких інших). Після встановлення параметру «Free» усі результати пошуку будуть безоплатними. При цьому права авторів застережено, адже цей контент або вільний від початку, або оплачений сервісом заздалегідь.
З огляду на деяку обмеженість бібліотеки контенту в Canva та подібних сервісах, вважаємо за потрібне описати й інші варіанти добору зображень, аудіо та відео.
На наш погляд, цілком зручною альтернативою є ілюстрації з безоплатних фотостоків, як Pexels.com. Зауважимо, що треба перевіряти умови користування ресурсом. Наприклад, на сторінці «Ліцензія» сайту Pexels.com зазначено таке: «Усі фотографії та відео з Pexels можна завантажувати й використовувати безкоштовно». Натомість сайт Freepik.com, який також позиціонується як «безоплатний фотосток», має «преміальний» контент і детальні умови використання різноманітного контенту. Отже ми радимо використовувати Pexels.com або ретельно перевіряти ліцензійні умови інших ресурсів.
Іноді може виникнути потреба створити унікальне зображення. Наприклад, персонаж для інтерактиву. Іноді для цього використовують відомі образи: з мультфільмів, кінематографу тощо. Однак, по-перше, це теж порушення авторського права, і, по-друге, створення унікального зображення може становити елемент релаксації та розвитку в роботі бібліотекаря.
За відсутності спеціальних художніх навичок ви можете скористатися штучним інтелектом. Нагадуємо, що тепер закон про авторське право регулює і його використання теж: дивіться статтю 33. Підсумовуємо головне: по-перше, результати творчості людини, яка вказує параметри генерації, теж охороняються авторським правом, і, варто перевіряти їх на унікальність, перш ніж публікувати. Це можна зробити за допомогою гугл-об’єктиву, якщо йдеться про зображення, чи платформ перевірки на плагіат.
Вибір конкретного сервісу залежить від потреб і можливостей бібліотекаря. Ми радимо використовувати «Dream.ai». До переваг цього сервісу належить безоплатність, необмежена кількість спроб генерації, стильове різноманіття результату, можливість формування запиту українською мовою та чітка політика ліцензування (користувачі володіють усіма авторськими правами та правами інтелектуальної власності на витвори мистецтва, створені за допомогою сервісу, якщо це застосовується). З-поміж недоліків виокремлюємо відсутність опції створення варіацій згенерованого зображення у безоплатній версії. Однак ми не вважаємо це суттєвим з огляду на перелічені переваги.
Крім зображень бібліотекареві може знадобитися аудіо. Під час пошуку супроводу для заходу або музичного тла для онлайн-продукту ми радимо звертати увагу на два аспекти: по-перше, не вся музика є безоплатною, і, по-друге класичні композиції теж можуть бути платними. В останньому випадку авторським правом охороняється не сама мелодія, а її виконання.
Задля пошуку безоплатного аудіоконтенту ми можна скористатися спеціальними електронними бібліотеками, як фонотека ютубу та медіа сховище Вікіпедії.
Використання фонотеки ютубу дає можливість уникнути порушення авторських прав та блокування відео у соцмережах. Більшість композицій у фонотеці – вільні для використання, зокрема й комерційного, хоча іноді треба вказувати автора. Щоби дізнатися умови для певної композиції, зверніть увагу на поле «тип лізензії».
Також бібліотекареві може стати в нагоді медіа сховище Вікіпедії. Воно дає можливість знайти й завантажити історичні аудіозаписи, загальновідомі зображення та ілюстративне відео. Крім специфіки, єдиний недолік цього ресурсу — більше різноманіття ліцензій. Ми радимо перевіряти і враховувати умови використання кожного скачаного матеріалу, адже багато з них поширюються на більш строгих умовах, ніж просто з указанням авторства.
Щодо відео, то можна користуватися стоками, як Pexels, або, наприклад, відеороликами з ютубу. Але, оскільки ютуб не дає змоги скачувати їх без сторонніх ресурсів, то єдиним справді дозволеним варіантом є прямий перегляд. Тобто необхідно вставити посилання на відео в презентацію, перейти за ним під час заходу і відтворити відеоролик безпосередньо із сайту «YouTube».
Окрім того, налаштування пошуку дає можливіст виокремити матеріали доступні за вільною ліцензією. Відеоролики, знайдені в ютубі за фільтром Creative Commons, можна використовувати під час публічних заходів та у власних продуктах. Щоби переконатися в цьому, подивіться на ліцензію, яка зазначена під відео.
Отже, для пошуку матеріалів ми радимо користуватися спеціальними сервісами й бібліотеками безоплатного вмісту.
Може виникнути потреба змінити знайдене. Наприклад, редагувати чи оформити зображення, змонтувати (обрізати) аудіо чи відео тощо. Іноді для цього використовують примітивні вбудовані застосунки або піратські копії професійних програм (це зумовлено високою вартістю ліцензійних версій), однак це не єдиний доступний варіант. Можна використовувати програми з відкритим кодом та онлайн-сервіси.
Майже будь-яка платна програма має безоплатний аналог: такий, що його можна застосовувати вільно за тих чи тих умов. Також є умовно-безоплатні версії. Замість фотошопу для фото можна використовувати GIMP чи Paint.net. Вони менш потужні, але дають змогу виконувати більшість завдань, які можуть постати перед бібліотекарем. Adobe Audition для обробки аудіо може замінити Filmora чи Audacity, а Adobe Premiere для роботи з відео — Da Vinci Resolve.
Якщо ж бібліотекар з певних причин не може встановлювати програми, то натомість можна скористатися так званими онлайн-сервісами: застосунками, що працюють у браузері. Для роботи із зображеннями це, наприклад, Photopea.com, а з аудіо та відео — 123apps.com. Є також безоплатні додатки для телефону.
Отже у своїй роботі бібліотекар може послуговуватися широким спектром безоплатних ресурсів і засобів. Це важливо, адже правомірне використання різноманітного контенту є ознакою професійності й обізнаності працівника.
Ще одне важливе завдання для бібліотекаря – пропагувати дотримання норм авторського права. Спираючись на практичний досвід, ми рекомендуємо звертати увагу аудиторії на джерела інфомедійних складників заходу чи онлайнового продукту – тобто, фактично, «подавати приклад» користування інформацією.
Наприклад, ми підписуємо всі зображення та відео в презентаціях, указуючи такі елементи: назва (за наявності), автор, джерело та ліцензія. Додатково посилання на всі ресурси варто вказати наприкінці презентації чи ролика, в останньому абзаці тексту тощо. Це особливо важливо, якщо перше зазначення авторства не привертає уваги або є недостатньо читабельним. Посилання треба озвучити, якщо це можливо, і, за потреби, варто пояснити аудиторії причини наголошування на джерелах матеріалів.
Для ознайомлення аудиторії з авторським правом можна проводити тематичні та дотичні заходи. Наприклад, у 2023 році працівники відділу мистецтв КОБЮ ім. Є. Маланюка розробили два такі заходи: «Кради, як митець» (тренінг з креативного мислення) та «Право на шедеври» (година інформації про авторське право та суміжні права).
Перший з-поміж згаданих вище заходів є дотичним до теми. Його ідея така: «усе мистецтво – це наслідування, але не плагіат». Тобто ми спонукаємо учасників творчо переосмислювати, а не запозичувати доступні їм зразки. Тренінг побудований за однойменною книгою. Використання вже існуючої назви за нашими спостереженнями, може підвищити рівень довіри до заходу, і, водночас, допомагає презентувати певне видання. Для дотримання авторських прав, треба чітко вказати джерело й обсяг запозичення інформації: повідомити учасників, що всі поради містяться у книзі, і бібліотекар не відступає від їхнього змісту, трансформуючи й скорочуючи задля зручнішого сприйняття. Таку форму подачі змісту (визначаємо це як практично орієнтований переказ) ми вважаємо корисною і для учасників (отримання актуальних знань), і для бібліотеки (пропагування читання), і для автора видання (своєрідна реклама). Тому, теоретично, її можна застосовувати до широкого спектру тем. У будь-якому разі чітке посилання на автора буде слугувати позитивним прикладом використання інформації.
Другий захід повністю присвячений темі. Він містить інформацію про поняття авторських прав, умови їхнього виникнення та дії тощо. Щоби полегшити сприйняття цих теоретичних відомостей, ми застосовуємо їх до актуального досвіду учасників заходу. Наприклад, зі студентською аудиторією ми обговорювали правила публікації фанатської творчості та створення контенту для соцмереж. Принагідно ми також показували можливі джерела безоплатного контенту, сервіси тощо (ця інформація міститься вище), і наголошували на актуальності їхнього використання з огляду на широкий спектр чинників: від економії часу до посилення законодавчого контролю та підвищення якості культурного продукту. Таке співвідношення теорії та практики виявилося оптимальним для аудиторії.
Отже бібліотекарі використовують норми авторського права у двох площинах: дотримання закону під час створення службових творів та пропагування легальних підходів серед відвідувачів. Сучасне різноманіття ресурсів і засобів є достатнім для виконання таких завдань. Відтак за виключення людського фактора (необізнаності, прагнення до економії часу) можна уникнути тих порушень авторського права, які ще спостерігаємо у сучасній бібліотечній практиці.
Джерела інформації:
Авторське право для бібліотекарів: Підручник / [Пер. з англ. О. Васильєва]. – К.: ТОВ «ІММ «ФРАКСІМ», 2015. – 196 с
Про авторське право та суміжні права: Закон України від 1.12.2022 № 2811-IX станом на 15 квіт. 2023 р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20 (Дата звернення: 9.09.2023)