Чи знаєш ти, що…

Існують такі латинські юридичні афоризми про поняття, сутність і призначення права:

  • Право є втіленням добра і справедливості;
  • Суть права полягає у такому: жити чесно, не завдавати шкоди іншому, надавати кожному те, що йому належить;
  • Право є втіленням розуму, що потребує таких речей, які є корисними і необхідними, і забороняє зворотне;
  • Закон ніколи не буває несправедливим, нікому не чинить шкоди;
  • У всіх справах, особливо у праві, треба пам’ятати про справедливість;
  • Чого не забороняє робити закон, те забороняє сором;
  • В інтересах людини робити добро іншому;
  • Відповідно до природи справедливо, коли ніхто не збагачується на шкоду іншим людям;
  • Тому, хто вивчає право, належить передовсім дізнатися, звідки походить слово «право» (jus); воно дістало свою назву від «justitia» (правда, справедливість), оскільки право є «ars» (мистецтво, знання, що практично реалізується, вміння, наука), «bоnі» (добра) і «aoqui» (рівності та справедливості); (Ульпіан)
  • Arma potentius aequum (Справедливість сильніше зброї);
  • Cogito ergo sum (Я мислю, значить я існую);
  • Ubi Concordia, ibi Victoria (Де згода, там і прермога).

 

А також…

 

  • В історико-юридичних працях можна знайти низку понять, які в сучасній політичній практиці вже не застосовуються, як от: східна деспотія, ранньофеодальна монархія, станово-представницька монархія тощо.
  • Проблема зв’язку моралі і права належить у філософії та юриспруденції до числа класичних. Тривалий час право взагалі не вирізнялося з моральних норм і вчень та багато у чому підмінялося ними. Так, Платон і Арістотель розуміли право як «правду», своєрідну моральну істину. Згодом християнські мислителі внесли релігійний елемент у трактування права, а ідеологи
  • Відродження ініціювали зворотний процес розмежування права з релігією і мораллю. Надалі кожна правнича і юридична школа пропонувала свої вирішення цього питання.