Барабаш Світлана Григорівна народилася 30 червня 1941 року в селищі Олександрівка Кіровоградської області. 1958 року з медаллю закінчила Олександрівську СШ №1.
Закінчила філологічний факультет Львівського університету ім. І. Франка. Працювала журналістом, учителем, викладала українську літературу в Донецькому університеті та в Кіровоградському педагогічному інституті.
Захистила кандидатську дисертацію, присвячену творчості Андрія Малишка (1979), дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора філологічних наук “Творчість Ліни Костенко в ідейно-художньому контексті доби” (2004).
Заслужений працівник освіти України, член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, доктор філологічних наук (2004), професор, літературознавець, критик, поетеса, член Національної спілки письменників України (2004).
Останнім часом очолювала кафедру українознавства Кіровоградського національного технічного університету. Автор понад 200 наукових праць з історії української літератури, фольклору, питань сучасного літературного процесу та культури.
Окремими виданням вийшли праці: «Чарівне джерело поезії» (1985), «Серце вільне і пісенне» (1989), «Душа прозріє Всесвітом очей…», «Поетичний світ Ліни Костенко», «Ліна Костенко: Філософія поетичного живопису» (2003), «Лірика кохання Ліни Костенко: спроба осягнення» (2003), «Поетична історіософія Ліни Костенко: безсмертя Духу» (2003) та ін.
Автор збірки поезій «Золоті причали» (1998). Разом з Б. М. Кузиком впорядкувала збірку українських народних пісень «Пісні з маминого голосу» (2003). Ведуча публіцистичної програми Кіровоградського обласного телебачення «Вітальня Світлани Барабаш». Лауреат премії ім. В. Винниченка кіровоградської обласної газети «Народне слово» та Обласної літературної премії ім. Є. Маланюка за книгу «Душа прозріє всесвітом очей… Поезія Ліни Костенко: монографія» в номінації літературознавство та публіцистика (2005).
Померла 28 квітня 2007 року.
Твори:
Барабаш С.Г. Благословенний будь, Василю! // Народне слово. -2004. -13 січня. – С.5
Барабаш С.Г. Дружнє слово авторові/ С. Барабаш // Народне слово. -2006. -27 червня. – С. 3
Барабаш С.Г. “Душа переходить в слова”/ С. Барабаш // Народне слово. -2004. -7 жовтня. – С. 3
Барабаш С.Г. Душа прозріє всесвітом очей … : Поетичний світ Ліни Костенко / С.Г. Барабаш. -Кіровоград : Поліграф-Терція, 2004. -271 с.
Барабаш С.Г. Етика поетичного живопису Ліни Костенко/ С. Барабаш // Українська мова та література. -2003. -17 травня. – С.24 -26
Барабаш С.Г. Золоті причали : Поезія / С.Г. Барабаш. – Кіровоград : ВД “Єлисавет”, 1998. -131 с.
Барабаш С.Г. “Коли ти маєш божу іскру в серці…”: На здобуття літературної премії імені Є.Маланюка/ С. Барабаш // Народне слово. -2006. -12 січня. – С. 3
Барабаш С.Г. Ліна Костенко : філософія поетичного живопису / С.Г.Барабаш. -Кіровоград: Б.в., 2003. -95 с.
Барабаш С.Г. Лірика кохання Ліни Костенко : спроба осягнення / С.Г.Барабаш. -Кіровоград: Б.в., 2003. -83 с.
Барабаш С.Г. “Наллю своє життя у глечик із Опішні”: На здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка/ С. Барабаш // Молодіжне перехрестя. -2005. -6 січня. – С. 3
Барабаш С.Г. Непереборна сила театральної сцени: Слово про нову книгу Володимира Шурапова/ С. Барабаш // Народне слово. -2003. -17 квітня. – С.3
Барабаш С. “Ну що б, здалося, слово…”/ С. Барабаш // Народне слово. -2004. -10 березня. – С. 3
Барабаш С.Г. Особистість і час : взаємооприявлення/ С. Барабаш // Вечірня газета. -2003. -21 лютого. – С.10
Барабаш С.Г. Поетична історіософія Ліни Костенко : безсмертя Духу / С.Г.Барабаш. -Кіровоград: Б.в., 2003. -79 с.
Барабаш С. Про “Осіннього звіра ” Петра Селецького і не тільки …: На здобуття обласної літературної премії імені Є. Маланюка/ С. Барабаш // Кіровоградська правда. -2004. -13 січня. – С.3
Барабаш С.Г. Смарагдове різблення словом: Мала проза Василя Бондаря // Народне слово. -2003. -4 січня. – С.3
Барабаш С.Г. “Так добре знати, що такі свої ми…”/ С. Барабаш // Народне слово. -2005. -5 квітня. – С. 3
Барабаш С.Г. Філософія осягнення світу: Про лірику Ліни Костенко // Дзвін. -2003. -№ 4. – С. 142-145
Барабаш С.Г. Чарівні джерела поезії : Естетичні функції фольклоризму в поетиці Андрія Малишка / С.Г. Барабаш. -К.: Вища школа, 1990. -122 с.
Барабаш С.Г. Щастя любити: На здобуття обласної літературної премії імені Є. Маланюка/ С. Барабаш // Кіровоградська правда. -2007. -5 січня. – С. 2
Барабаш С.Г. Щоб любов моя стала добротворящою: літературний огляд поетичних та прозових книг Приінгульського краю початку третього тисячоліття // Вежа. -2002. -№ 12. – С.228-236
Публікації про життя і творчість:
Вихрист Н. Зробити світ добрішим/ Н. Вихрист // Освітянське слово. -2008. -лютий. – С. 8
Вшанували лауреатів літературної премії // Народне слово. -2006. -4 лютого. – С. 1: портр; Кіровоградська правда. -2006. -7 лютого. – С. 3
Здір Л. Вони є прикладом для інших/ Л. Здір // Народне слово. -2006. -5 вересня. – С. 1: фото; Кіровоградська правда. -2006. -5 вересня. – С. 1
Корінь А. “Відроблю, відроблю…”/ А. Корінь // Народне слово. -2008. -24 квітня. – С. 3
Макей Л. Світлини пам’яті Світлани Барабаш/ Л. Макей // Народне слово. -2007. -6 грудня. – С. 3
Маленко О. «Поезія прийшла, не питавши згоди…» //Освітянське слово. – 2002. – № 4. – С.5
Нові лауреати обласної літературної премії імені Євгена Маланюка // Кіровоградська правда. -2006. -17 січня. – С. 1; Народне слово. -2006. -17 січня. – С. 1
Світлана Барабаш // Вечірня газета. -2007. -4 травня. – С. 3
Стадна Л. Сповіді ” Золотих причалів ” Світлани Барабаш: Урок поезії : 11 клас/ Л. Стадна // Освітянське слово. -2007. -жовтень. – С. 6
Тишко А. Світлана Барабаш : Вибираю золоте // Вечірня газета. – 1997. – 27 червня. – С.7
Тишко С. “Душа моя сонця намріяла…”: Етюд про вчителя/ С. Тишко // Народне слово. -2004. -2 жовтня. – С. 1
Тишко С. Світлана Барабаш : «Вибираю золоте» // Вечірня газета. – 1997. – 27 червня. – С.7
Царук А. Як зернятко в долоні/ А. Царук // Народне слово. -2007. -25 жовтня. – С. 3
Члени обласного літоб’єднання ” Степ” – українські письменники // Кіровоградська правда. -2004. -14 грудня. – С. 3
Шпудейко Г. Осінній вальс: Пам’яті С.Г.Барабаш. Вірш/ Г. Шпудейко // Молодіжне перехрестя. -2007. -6 вересня. – С. 9