Куценко Леонід Васильович народився 16 лютого 1953 року в селі Вільхове Ульяновського району, Кіровоградської області в родині вчителів
Працював у школі, на будові. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту (1978). Був секретарем комітету комсомолу інституту, деканом філологічного факультету. З 1982 р. працював на кафедрі української літератури педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Автор книг «Музей І. Микитенка в Рівному» (1985), «Боян Степової Еллади» (1993), «Благословенні ви, сліди…» (1995), «Літературний словник Кіровоградщини» (1995), «До джерел історії краю» (у співавторстві з Н. Бокій та О.Брайченком, 1995), «Євангеліє чужих піль. Подорож до двох вигнанців» (разом з В. Панченком, 1996), «Ні, вже ніколи не покаюся…» Євген Маланюк: історія ісходу» (1997), «Євген Маланюк. Невичерпальність» (упорядкування, вступна стаття, примітки (997, 2001 – друге видання), «Час вчитися любити. Біблія на уроках літератури» (1999), «Так розчахнулося дерево родини…» (1999), «Як перший пелюсток весни…: Інтимна лірика Є. Маланюка. Три обраниці поетової музи» (2000), «Dominus Маланюк тло і постать» (2001; 2002 – друге видання), «Євген Маланюк: дорогами втрат і сподівань» (2002), «Князь Духу. Статті про життя і творчість Євгена Маланюка» (2003), «Маланюк Євген. Поезії з нотатників» (підготовка текстів, вступна стаття, упорядкування, примітки – 2003), «Дараган Юрій. Срібні сурми» (2003; 2004 – друге видання), «Крицеве слово» (2003), «Біографія поетичного рядка. (Антологія історій одного вірша)» (2004).
Леонід Куценко – літературознавець, доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України (1998 р.), заслужений працівник народної освіти України, лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка (2002) та премії Фонду Воляників – Швабінських Фундації Українського Вільного Університету в США (2003).
Помер 22 грудня 2006 року.
Твори:
Куценко Л. Байка П.Гулака-Артемовського “Пан та собака”: Національне в соціальному змісті твору/ Л. Куценко // Дивослово. -2003. -№ 8. – С.2-3
Куценко Л. Біографія поетичного рядка : Антологія історій одного вірша. Вип.1 / Леонід Куценко. -Кіровоград: Б.в., 2004. -38 с.
Куценко Л. «Благословенні ви, сліди…». – Кіровоград : Центр.-Укр.вид-во, 1995. – 103 с.
Куценко Л. Вивчення поезії “Пам‘яті Т.Осьмачки” Євгена Маланюка/ Л.Куценко // Дивослово. -2002. -№ 6. – С.46-47
Куценко Л. Відчути причетність до великої літератури // Народне слово. – 1993. – 29 травня. – С.3
Куценко Л. Він був господарем-творцем: (Євген Чикаленко у спогадах Євгена Маланюка)/ Л. Куценко // Народне слово. -2005. -15 вересня. – С. 3; 20 вересня. – С. 3
Куценко Л. Володимир Сосюра і Євген Маланюк: історія творчого діалогу/ Л.Куценко // Дивослово. -2007. -№ 1. – С. 49-53
Куценко Л. Дон Кіхот празької поетичної групи/ Л. Куценко; Микола Чирський // Березіль. -2005. -№ 10. – С. 133-145
Куценко Л. Євген Маланюк : дорогами втрат і сподівань / Леонід Куценко. -Кіровоград: Центр.-Укр. вид-во, 2002. -83 с.
Куценко Л. Є.Маланюк: загадка двох геніїв: (Т.Шевченко і М.Гоголь)/ Л.Куценко // Березіль. -2001. -№ 9-10. – С.174-176
Куценко Л. Євген Маланюк про велич і трагедію Франка/ Л. Куценко // Березіль. -2004. -№ 10. – С. 172-179
Куценко Л. Євген Маланюк французькою/ Л. Куценко // Всесвіт. -2005. -№ 1-2. – С. 145-147
Куценко Л. Заселення краю у ХVІІІ столітті та проблеми сьогодення/ Л.Куценко // Народне слово. -2003. -17 липня. – С.3
Куценко Л. Златопільський етюд Павла Тичини/ Л. Куценко // Народне слово. -2003. -9 серпня. – С. 2
Куценко Л. І буде світ, як осінь пізня… // Вежа. -2002. -№ 12. – С.218-226
Куценко Л. І вічність на каміннях Праги … : Біографічні нариси / Леонід Куценко. -Кіровоград : ТОВ “Імекс-ЛТД”, 2006. -288 с.
Куценко Л. “И дом с окошком в сад”: До 100-річчя Тарковського/ Л. Куценко // Новий Погляд. -2006. -12 жовтня.; 19 жовтня. – С. 6.; 26 жовтня. – С. 6
Куценко Л. І спомину непроминуча кара … : Євген Маланюк : подорожі Україною 1926-1943 / Леонід Куценко. -Кіровоград : Спадщина, 2006. -69 с.
Куценко Л. Іван Франко і наш край: До 150-річчя від д.н. народження/ Л.Куценко // Народне слово. -2006. -27 липня. – С. 3
Куценко Л. Історія одного епіграфа // Дзвін. -2006. -№ 5-6. – С.161-162
Куценко Л. Кирило Емануель – Євгенові Маланюку: Листи з минулого/ Л.Куценко // Народне слово. -2003. -12 червня. – С. 3
Куценко Л. Князь духу : Статті про життя і творчість Євгена Маланюка / Леонід Куценко. -Кіровоград: Б.в., 2003. -183 с.
Куценко Л. Крицеве слово : літературний портрет Євгена Маланюка / Леонід Куценко. -2-е вид. -К.: Веселка, 2005. -22 с.
Куценко Л. Народу самостійні діти: “Перший український діяч м. Єлисавету”/ Л. Куценко // Народне слово. -2005. -20 січня. – С. 4; 25 січня. – С. 4; 27 січня. – С. 8
Куценко Л. Народу самостійні діти: 2. Палкі обійми Росії/ Л. Куценко // Народне слово. -2004. -23 грудня. – С. 4
Куценко Л. Наталя Лівицька-Холодна : Нарис життя і творчості / Леонід Куценко. -Кіровоград : Спадщина, 2004. -101 с.
Куценко Л. “Не давав українцям забути про своє минуле, підносив їх дух і віру в майбутнє”: Театру корифеїв -125 // Народне слово. -2006. -10 серпня. – С. 3
Куценко Л. «Ні, вже ніколи не покаюся…» : Є.Маланюк : Історія ісходу.- Кіровоград : Б.в., 1997. – 11 с.
Куценко Л. “О любе Сонечко світанне…”: З нагоди 75-річчя Володимира Бровченка/ Л. Куценко // Народне слово. -2006. -1 червня. – С. 3
Куценко Л. “Перший поважний “роман”..”: Юнацька лірика Євгена Маланюка/ Л. Куценко // Дивослово. -2000. -№ 12. – С.11-14.
Куценко Л. Пісня як джерело історії/ Л. Куценко // Бокій Н., Брайченко О., Куценко Л. До джерел рідного краю. -Кіровоград, 1994. – С.119-138
Куценко Л. “Село узяв за горло 33 рік…”/ Л. Куценко // Народне слово. -2006. -11 квітня. – С. 3
Куценко Л. Сербські мотиви в українській народній пісні: На зустріч фестивалю національних культур // Народне слово. -2004. -7 жовтня. – С.4
Куценко Л. Стежками хутора “Надія” : нарис / Леонід Куценко ; післямова В.Панченка. -Кіровоград : ТОВ “Імекс-ЛТД”, 2007. -47 с.
Куценко Л. Сторінками робочих зошитів Євгена Маланюка/ Л. Куценко // Народне слово. -2005. -22 листопада. – С. 3
Куценко Л. «Так розчахнулось дерево родини…» : Штрихи до сімейної драми Маланюків. Листи поета до сина. – Кіровоград : Б.в., 1999. – 27 с.
Куценко Л. «Ти мене, Вкраїно, не забудеш…» : Про Л.Чернова // Степ. – 1993. – № 1. – С.51-54
Куценко Л. Хай зашумить на хуторі “Надія” явір Миколи Вороного: До театрального свята “Вересневі самоцвіти”/ Л. Куценко // Народне слово. -2004. -23 вересня. – С. 4
Куценко Л.В. Час вчитися любити : Біблія на уроках літератури : Навчальний посібник . – Кіровоград : Степова Елада, 1999. – 55 с.
Куценко Л. Час перейнятися поетовим болем/ Л. Куценко // Народне слово. -2003. -11 лютого. – С.3.
Куценко Л. Ще раз про “гріхопаденіє” Євгена Маланюка/ Л. Куценко // Всесвіт. -2000. -№ 7-8. – С.156-158
Куценко Л. Ще раз про користь “учення книжного”/ Л. Куценко // Народне слово. -2003. -7 березня. – С.3
Куценко Л. Юрій Драган : феномен українського поета/ Л. Куценко // Народне слово. -2003. -16 жовтня. – С.3
Куценко Л. “Я – з колишнього Дикого поля”/ Л. Куценко // Народне слово. -2004. -9 грудня. – С. 4
Куценко Л. “Я завжди зостанусь… – українцем”: Срібні сурми поета Юрія Дарагана/ Л. Куценко // Кіровоградська правда. -2004. -8 червня. – С. 3
Куценко Л. Як забути очей аравійські зерна…: Любовна лірика Євгена Маланюка/ Л. Куценко // Дивослово. -2000. -№ 6. – С.4-7
Куценко Л. “Як перший пелюсток весни…” : Інтимна лірика Є.Маланюка. Три обраниці поетової музи / Леонід Куценко. -Кіровоград: ДЛАУ, 2000. -38 с.
Куценко Л. Dominus Маланюк : тло і постать : Монографія / Леонід Куценко. -Кіровоград: Центр.-Укр. вид-во, 2001. -263 с.
Дараган Ю.Ю. Срібні сурми : Поезії / Ю.Ю. Дараган ; Біограф. нарис, упоряд. та прим. Л.Куценка . -Кіровоград : Спадщина, 2003. -103 с.
Публікації про життя і творчість:
Барабаш С. Особистість і час : взаємооприявлення/ С. Барабаш // Вечірня газета. -2003. -21 лютого. – С.10.
Барабан Є. Літературознавчий набуток Леоніда Куценка/ Є. Барабан // Кур‘єр Кривбасу. -2006. -№ 195. – С. 172-175
Баран Є. Мінорний лист : Світлій пам’яті Леоніда Куценка/ Є. Баран // Літературна Україна. -2007. -1 лютого. – С. 7
Бондар В. Народу самосійний. Спогад: Рік тому, 22 грудня, загинув науковець і письменник Леонід Куценко/ В. Бондар // Народне слово. -2007. -20 грудня. – С. 3
Бондар В.В. Три крапки як ознака невичерпальності: Леонідові Куценку-50!/ В. Бондар // Народне слово. -2003. -15 лютого. – С.2; Літературна Україна. -2003. -6 березня. – С.5
Гладир Ю. Слово про Леоніда Куценка/ Ю. Гладир // Народне слово. -2007. -30 січня. – С. 3
Гурбанська А. Час і сердце Леоніда Куценка/ А. Гурбанська // Народне слово. -2008. -14 лютого. – С. 3
Іванко А. Книга про “незнищенний ген родової пам‘яті”/ А. Іванко // Народне слово. -2005. -17 травня. – С. 3
Колісник С. По кому подзвін: 15 лютого Леоніду Куценку виповнилося б 54 роки // Освітянське слово. -2007. -лютий. – С. 2
Куманський Б. Людина, яка зреалізувала себе повністю: Відбулися літературно-краєзнавчі читання, присвячені пам’яті Леоніда Куценка/ Б. Куманський // Народне слово. -2008. -19 лютого. – С. 1, 2
Куманський Б. Непогасна свічка Леоніда Куценка/ Б. Куманський // Народне слово. -2007. -25 грудня. – С. 1, 3
Леонід Куценко – член спілки письменників //Народне слово. – 1998. – 1 жовтня. – С.1
Лісниченко Ю. Не любити настільки душевну людину було неможливо // Вечірня газета. -2008. -11 січня. – С. 6
Лісняк К. Запрошення на куценківські читання/ К. Лісняк // Народне слово. -2007. -13 грудня. – С. 3
Марко В. Книжка без автографа…/ В. Марко // Народне слово. -2007. -20 грудня. – С. 3
На вшанування його пам‘яті // Народне слово. -2007. -20 лютого. – С. 3
Обірвалось життя науковця, письменника, громадянина // Народне слово. -2006. -26 грудня. – С. 1-2
Орел С. “Фантастично! Термоядерно!”/ С. Орел // Вечірня газета. -2008. -15 лютого. – С. 2
Орел С. Dominus Маланюк і Dominus Куценко/ С. Орел // Вечірня газета. -2007. -9 лютого. – С. 6-7
Панченко В. Шокова терапія від Євгена Маланюка/ В. Панченко // Народне слово. -2008. -18 березня. – С. 3
Перші лауреати премії імені Євгена Маланюка // Народне слово. -2003. -30 січня. – С.1; 1 лютого.- С.1
Погрібний В. Бенефіс Леоніда Куценка // Кіровоградська правда. -2003. -22 листопада. – С. 4
Погрібний В. З горна Леоніда Куценка // Кіровоградська правда. -2005. -6 вересня. – С. 3
Полулях І. Останній Дон Кіхот // Кіровоградська правда. -2007. -29 грудня. – С. 13
Стасюк О. Висока зоря сільського хлопця: Леонід Куценко мріяв стати археологом // Кіровоградська правда. -2004. -3 серпня. – С. 3
Суржок М.Освячена криниця: На здобуття премії імені Є.Маланюка // Народне слово. -2003. -9 січня. – С.4
Чому так рано… : Про Л.В.Куценка // Вечірня газета. -2006. -29 грудня.- С. 4