Логвинюк Олександр Семенович
Олександр Логвинюк народився 19 листопада 1936 року в м. Миколаєві. В 1965 році закінчив Сімферопольське художнє училище ім. М. Самокиша. В 1971 році закінчив Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна. В інституті Олександр Семенович навчався в майстерні професора Овсія Мойсеєнка – учня видатного художника О. Осмьоркіна.
Член Національної спілки художників України (1984), учасник багатьох обласних, республіканських та зарубіжних виставок. Тематичний діапазон творів майстра досить широкий – від історичної картини до камерного натюрморту. Художник стояв на позиціях правди і високої відповідальності перед глядачем, був взірцем для творчої молоді.
Основні твори: “Хліб партизанам” (1975), “Пошук” (1977), “Клятва героїв Красногірки” (1978), “Учитель” (1978), “Спогади про батька” (1984), “Травень 1945” (1985), “На балконі” 1989). Дивитися твори.
Олександр Семенович пішов з життя 2 березня 2004 року. В майстерні художника залишилися декілька незавершених пейзажів, які митець готував до 250-річчя м. Кіровограда.
Після смерті митця його дружина Алла Євгеніївна Логвинюк передала в дарунок Кіровоградському обласному художньому музею 46 робіт свого чоловіка.
Крім того, твори зберігаються в колекціях фонду Міністерства культури та туризму України, в художньо-меморіальному музеї О. Осмьоркіна, в приватних колекціях України, Польщі, Ізраїлю.
Література:
Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле і сучасне) : альбом. – Кіровоград : ПВЦ «Мавік», 2008. – 312 с.: іл.
Художники України : творчо-біографічний альбом-довідник. Випуск 3. – К.: ПП «ІПРЕЗ», 2005. – 203 с.: іл. – (Творча Україна).
Бондаренко Микола Гнатович
Микола Бондаренко народився 2 січня 1914 року в селі Картушено, що на Луганщині. З 1931 по 1934 роки навчався у Київському художньому інституті, з 1939 по 1940 роки – в Одеському художньому училищі ім. М. Б. Грекова.
Працював художником у редакціях газет “Вперед” м. Ровеньки (1934-1936, 1938-1939), “Кіровоградська правда” м. Кіровоград (1951-1954). З 1940 по 1946 роки – офіцер Міністерства державної безпеки.
Брав участь у Великій Вітчизняній війні – у складі оперуповноваженого відділу “Смерш” 57-ої армії та особового відділу 53-ої армії 2-го Українського фронту, був учасником визволення Кровограда. 3 1946 року М. Г. Бондаренко жив і працював у Кіровограді. З 1948 по 1951 рік працював художником Кіровоградського товариства художників, з 1951 по 1964 рік – художником-живописцем Кіровоградських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР. З 1980 року М. Г. Бондаренко прийнятий до спілки художників Української РСР.
Робота художника була тісно пов’язана з громадською діяльністю: він був членом правління Одеської організації спілки художників України, членом художньої ради художньо-виробничих майстерень.
Творчість Миколи Гнатовича Бондаренка можна віднести до соціалістичного реалізму. Працюючи в жанрі станкового живопису, він писав тематичні картини, портрети сучасників, пейзажі степового Кіровоградського краю.
Особливе місце в його творчості займають батальні твори. Як учасник Великої Вітчизняної війни, в своїх творах М. Г. Бондаренко намагався правдиво відобразити жорстоку і водночас героїчну боротьбу з німецько-фашистськими загарбниками (“Переможці і загиблі” (1984-1989)). Дивитися твори
Тематика полотен митця дуже різнопланова. У його творчості можна знайти картини, присвячені темам, що й зараз вражають глядача своєю актуальністю, наприклад, “Трагедія Чорнобиля” (1994). В часи незалежності Микола Гнатович у своїх творах звернувся до сюжетів, присвячених історії нашої держави. Серед них – “Смерть гетьмана Мазепи” (1992), “Козацька засідка” (1994-1995), “Останні вірші Кобзаря” (1989). Також серед створених художником полотен багато таких, що оспівують незалежність нашої держави – “Ще не вмерла Україна” (1993). У своїх пейзажах художник постає як людина, безмежно закохана в свій рідний степовий край.
Помер Микола Гнатович в 2000 році, залишивши після себе велику творчу спадщину.
Література:
Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле і сучасне) : альбом. – Кіровоград : ПВЦ «Мавік», 2008. – 312 с.: іл.
Мацієвський Аркадій Юхимович
Аркадій Мацієвський народився у 1931 році в с Бобрик Любашівського району Одеської області. Учасник Великої Вітчизняної війни. У 1953 році закінчив скульптурне відділення Одеського державного художнього училища їм. М. Б. Грекова. Педагог з фаху А. Ю. Чубін. З 1960 року брав активну участь у республіканських художніх виставках. З 1964 року – член Спілки художників СРСР.
З 1960 року брав активну участь у республіканських художніх виставках. З 1964 року – член Спілки художників СРСР. З 1953 по 1970 рік працював скульптором Станіславського товариства художників та Івано-Франківських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР. З 1970 року – скульптор художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР м. Кіровограда. У 1980 році А. Мацієвський став лауреатом премії ім. Ю. Яновського. Нагороджений Дипломом 1-го ступеня на конкурсі “Таланти Кіровоградщини” (1998 р.) та численними відзнаками.
А. Мацієвський працював у галузі станкової та монументальної скульптури. Роботи скульптора зберігаються в багатьох музеях і приватних колекціях в Кіровограді, Івано-Франківську, Києві, Чигирині, Москві.
Основні твори: “Два покоління” (1960), “На панщині” (1961), Меморіальний комплекс визволителям м. Долина від німецько-фашистських загарбників в Івано-Франківській області (1969), пам’ятник Герою Радянського Союзу Олексію Єгорову (1972, м. Кіровоград), пам’ятний знак робітникам заводу “Червона зірка”, загиблим у Великій Вітчизняній війні (створено у співавторстві з Віктором Френчком, 1974, м. Кіровоград), “Франко і Коцюбинський в селі Криворівня”. Дивитися твори Ще збірка творів
Жителі Кіровограда та області добре знайомі з багатьма роботами митця, які встановлені в місті та стали вже частиною життя кіровоградців.
14 грудня 2006 року не стало Аркадія Мацієвського, людини, яка значну частину життя прожила на Кіровоградщині та багато зробила для нашого краю.
У січні 2007 року в Кіровоградському обласному художньому музеї відбулася посмертна виставка творів Аркадія Юхимовича, присвячена пам’яті митця.
Література:
Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле і сучасне) : альбом. – Кіровоград : ПВЦ «Мавік», 2008. – 312 с.: іл.
Янєв Анатолій Микитович
Анатолій Янєв народився 15 грудня 1945 року в селі Митрофанівка Новгородківського району Кіровоградської області.
Закінчив Київський державний художній інститут (1974). Педагоги з фаху – Т. М. Голембієвська, В. В. Шаталін.
Живописець. Член Національної спілки художників України (1989). Учасник багатьох обласних, республіканських та міжнародних виставок.
Працював у Кіровоградських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду України (1974). Працює в техніці станкового живопису.
Лауреат Кіровоградської обласної премії у галузі образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації “Національна традиція” (2005).
Експонував персональні виставки в Кіровограді (1995, 2005).
Основні твори: “Літнього вечора” (1988), “Швачка” (1989), “При світлі лампи” (1989), “Вранці” (1991), “Старі судна “(1998).
Твори зберігаються в музеях Кіровограда та інших міст України, багатьох приватних колекціях України, США, Польші, Німеччини, Чехії.
Література:
Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле і сучасне) : альбом. – Кіровоград : ПВЦ «Мавік», 2008. – 312 с.: іл.
Художники України : творчо-біографічний альбом-довідник. Випуск 3. – К.: ПП «ІПРЕЗ», 2005. – 203 с.: іл. – (Творча Україна).